Що робити, аби дитина не стала жертвою булінгу?

За неофіційними даними, кожен четвертий школяр хоча б раз піддавався цькуванню зі сторони однокласників. У той самий час, в Україні все ще немає закону, який захищав би дітей від агресивних однолітків. Найчастіше конфлікти виникають у молодшому підлітковому віці – десять-дванадцять років. Що робити, аби дитина не стала жертвою так званого булінгу? Або навпаки – не цькувала інших? Днями це відео облетіло соціальні мережі. На ньому – одна дівчина жорстоко б’є по обличчю іншу. Осторонь за цим спостерігають ще декілька дітей. Хтось просто стоїть, а хтось навіть знімає на телефон. На останніх кадрах видно, як побита стає на коліна. Це класичний приклад бУлінгу – тобто цькування дитини однолітками. Підліток-агресор обирає того, хто чимось відрізняється від інших та починає його травити. Інколи до нього приєднуються й інші. Це можуть бути як психологічні, так і фізичні атаки. Здебільшого такі ситуації відбуваються у школах. Наразі правоохоронці чекають на зміни в законодавстві – коли ж депутати нарешті проголосують проект закону з протидії цькування дітей в школі. Якщо це відбудеться – булінг доповнить одну зі статей адмінкодексу. Наразі шкільний булінг поліцейські кваліфікують як “дрібне хуліганство”. Хоча бувають і винятки з правил. Наприклад, історія, яку ми розповіли на початку сюжету. Правоохоронці відкрили кримінальну справу за побої і мордування.