Публічні люди завжди говорять правду?

Триває розслідування вбивства колишнього начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю в Дніпропетровскькій області полковника міліції Едуарда Шевченка. Його смерть викликала певний резонанс у місті. Навколо трагедії точилось багато розмов та народилось чимало чуток. Дехто з цього приводу висловлюється публічно, незважаючи на етичні та юридичні норми. Героїня нашого сюжету майже кожного дня приходить на це місце, щоб покласти квіти. Ще місяць тому навіть у найстрашнішому сні жінка не могла побачити того, що тут сталось. Біля цього стовба вбили її сина. День, коли Марія Михайлівна Шевченко втратила сина, вона не забуде ніколи. Десь хвилин за сорок до вбивства мати нагодувала свого Едуарда смачним обідом. Син поспішав на зустріч з приятелями. Жінка трохи провела його вулицею і простилась з ним. Виявилось, що назавжди. Але керівництво МВС України вважає, що привід, з якого вбили колишнього начальника УБОЗу, зовсім інший. Марія Михайлівна Шевченко слідкувала за подіями, що розгорнулись навколо Нікопольского заводу феросплавів. Жінка уважно дивилась телевізор і не чекала, що на майдані біля заводу згадають її сина. Коли Марія Михайлівна це почула, то прийняла заспокійливі ліки і написала телеграму, яку намагалась негайно відправити особисто Володимиру Рудику до Нікополя. Цього не сталось лише з технічних причин. До речі, полковник Шевченко майже все життя працював у міліції, останні чотири роки на посаді начальника УБОЗу. За боротьбу зі злочинністю має вісімнадцять нагород. Його мати справою свого життя вважає дізнатися причину, через яку вбили її єдиного сина, і оголосити цю інформацію публічно.