Під відкритим небом
Наступного року відомому дніпропетровському фольклорно-хореографічному ансамблю “Славутич” виповнюється тридцять п”ять років. Напередодні ювілею цей творчий колектив утратив приміщення, де базувався з першого дня свого існування. Зараз артисти змушені проводити репетиції на вулиці, адже концертна діяльність продовжується. За кілька місяців репетиції під відкритим небом стали звичайним явищем для цього досить відомого творчого колективу. З минулого серпня цим людям заборонено заходити в Палац культури Ілліча, де “Славутич” мав свою базу майже тридцять п”ять років. Охоронці палацу виконують розпорядження керівництва заводу Петровського, якому належить ця будівля. Вони не пускають сюди не тільки артистів “Славутича”, але й інших орендаторів. Причина – капітальний ремонт. Хоч ніяких видимих ознак його поки що ніхто не бачив. У колишньому приміщенні ансамблю залишився не тільки дуже дорогий сценічний реквізит, але й юридична та бухгалтерська документація колективу. Перевезти все це поки нема куди, а заходити до офісу заборонено навіть керівництву “Славутича”. Тим часом концерти “Славутича” продовжуються. Останній був тиждень тому у Вільногірську. Зараз творче життя артистів стало різноманітнішим: доводиться не тільки співати та танцювати, але й воювати. Ансамбль “Славутич” має славну майже тридцятип”ятирічну історію. Це відомий не тільки в Україні, а й за її межами колектив. Уже багато років ним керує народний артист України Георгій Клоков. Серед людей, близьких до народного танцю, існує поняття “клоківська школа”. Для артиста цієї школи були відкриті двері будь-яких танцювальних колективів. Але зараз і сам Клоков, і його вихованці це лише згадують. Положення дійсно цікаве. І творчий колектив “Славутич” найближчим часом може розродитись самостійним рішенням про свою долю.
