У вуглевидобувній галузі України – криза персоналу

На шахтах нема кому працювати. Робітників не приваблює навіть зарплата більше п’яти тисяч гривень, вони побоюються за власне життя. Нещодавні аварії на шахтах Донеччини ентузіазму не додали. І причина зрозуміла. Як заявив сьогодні директор Донбаської паливно-енергетичної компанії, казати про те, що в українській вугледобувній промисловості існує система охорони праці, він би не ризикнув. Заява досить смілива: навіть після трагедій на Донеччині поставити галузі такий діагноз не відважувався ніхто. Зараз на шахтах Донбасу зайнято двісті сімдесят тисяч робочих місць, ще двадцять тисяч – вакантні. Криза персоналу, очікують фахівці, триватиме ще протягом п”яти-семи років. Зламати її зможуть нові зарплати – прогнозують, що за кілька років вони дійдуть до двох тисяч доларів. А ще – технологічний розвиток шахт, який гарантуватиме шахтарям збереження їхнього життя. Із цим, звісно, складніше. Незважаючи на надприбутки галузі, гроші у вдосконалення обладнання вкладають не всюди. Історія про те, як шахтарі організують охорону праці, схожа на анекдот. Хоч наслідки доволі сумні. Річ у тім, що керівники знімають із себе відповідальність численними інструкціями, які – і вони самі це розуміють – шахтарю виконати інколи неможливо. У компанії “Павлоградвугілля” кажуть: після аварій на Донеччині вони вимушені були збільшити фінансування охорони праці. З початку року на десяти шахтах товариства травмувалось більше ста шахтарів. Є й смертельні випадки. Сьогодні два керівники приватних компаній намагались переконати присутніх: у порівнянні з державними шахтами така статистика на приватизованих підприємствах галузі – то великий прорив. Там, мовляв, і фінансування більше, і обладнання новіше, і шахтарі захищеніші. Втім і в нас є недоліки, зізнавались вони. Чи буде взагалі колись безпечною вуглевидобувна промисловість? Питання без відповіді. Адже світові потреби у вугіллі ростуть, і галузь розвиватиметься, а кому із власників захочеться вкладати переважну частину свого величезного прибутку в охорону праці? І на сьогоднішній прес-конфернції стало відомо – Першотравенськ та Тернівка – два невеличких містечка, що забезпечуються водою з мереж “Павлоградвугілля”, таки отримають постійне водопостачання. Нагадаємо, три тижні вони сиділи на справжньому сухому пайку через відсутність домовленості між компанією “Павлоградвугілля” та комунальним підприємством “Дніпро- Західний Донбас”. Річ у тому, що комунальні мережі, які забезпечували водою два міста, знаходились на балансі “Павлоградвугілля”. Припинили подачу води через тонкощі взаємних розрахунків. Ситуація викликала справжній скандал, водопостачання відновили, проте до кінця питання так і не вирішилась. Тільки сьогодні стало достеменно відомо: угода між двома підприємствами підписана. Отже, мешканці двох міст будуть з водою.