Дніпропетровські німці відзначили День пам’яті жертв репресій

Щороку наприкінці серпня німці, які мешкають в Україні й у іншіх країнах колишнього СРСР, відмічають День пам’яті жертв репресій німецького народу. Перед початком другої світової війни в Дніпропетровській області мешкало сорок тисяч німців. Майже всі вони були депортовані. Про долі своїх предків згадували на траурній зустрічі в організації дніпропетровських німців “Відергебурт”. Елеонора та Емілія познайомилися ще під час навчання у будівельному інституті. Та про те, що вони німки за походженням, не говорили навіть одна одній. Дід Емілії Степанівни – фабрикант з Одеси – змирився із революцією та віддав свої заводи, можливо саме тому вижив та врятував родину. Мати – німка, батько – українець, до війни був морським офіцером. У подруги Емілії – Елеонори Степанівни – історія трагічна. Дід Рейнгольд Єгер зник. У тридцять сьомому його забрали, без права листування. Рейнгольда Єгера розстріляли через декілька місяців після арешту. Реабілітували вже наприкінці двадцятого сторіччя. Його доля вписалася в другий етап репресій. Третій почався перед другою світовою війною. Організація “Відергебурт” робить багато запитів, знаходить та зберігає велику кількість документів про долі репресованих. Число загиблих та зниклих постійно змінюється, але тільки у більшу сторону. У приміщенні дніпропетровської організації німців накривають скромний поминальний обід. Кожен рік в цей день сюди приносять фотографії родичів. І кожен раз на цих зустрічах розповідають трагічні історії з життя своїх близьких.