У Дніпропетровську презентували видання про історію писанкарства Наддніпрянщини

Подаруйте писанку і не треба слів. Дніпропетровські майстрині та дослідниці писанкарства запевняють: покриті орнаментом яйця – не просто художній витвір, але й писемний документ. Адже кожна крапочка та лінія щось означає. Аби познайомити жителів області із такою символікою, створили спеціальний посібник. В ньому описана історія писанкарства Катеринославщини та подані орнаментальні схеми. На початку 20-го століття в архівах історичного музею імені Яворницького нараховувалося майже 300 видів писанок. До сьогодні вціліли лише 20-ть, розповідає авторка книги “Писанки Катеринославщини” Юлія Датченко. У кожного регіону країни – свої писанкарські особливості. У нас найпоширенішими були рослинні орнаменти. Тому і назви у писанок відповідні – “гвоздика”, “півонія”, “дубове листя”, “рожа-зірка”, “тюльпани”. У кожному візерунку закодований певний смисл. Писанка – символ життя, а в християнській традиції означає воскресіння Христа. Вже понад 10-ть років у гуртку “Катеринославська писанка” при храмі Святого Рівноапостольного князя Володимира навчають писанкарству усіх охочих. Починають із найпростіших елементів. Для одинадцятирічних Ані та Наді сьогодні влаштували майстер-клас. Дівчата робили так звані “крапанки”. Для цього брали до рук запалені свічки та ставили парафінові цятки на яєчних заготовках. Потім опускали у фарби. За легендою, “краплі” на такій писанці – це сльози Божої Матері. Як кажуть дніпропетровські майстрині, писанкарство – традиція невмируща, адже сучасна людина по-новому читає старовинні орнаменти.