Привід для зібрання – свято
Завдяки ситуації на феросплавному заводі минулого тижня Нікополь став відомим майже всьому світові і прийняв, мабуть, найбільшу кількість гостей за всю історію свого існування, зокрема, політиків різного рівня та народних депутатів. Потроху за вихідні у місті потроху відновився нормальний хід життя. Та не припинився приїзд столичних гостей. У суботу до Нікополя завітали відомі українські співаки – Наталка Могилевська та гурт “Скрябін”. Їх приїзд не мав ніякого політичного забарвлення, та все ж таки був пов”язаний із Нікопольським заводом феросплавів. П”ятий день поспіль зібралися працівники Нікопольського феросплавного заводу разом. Щоправда, в цей раз не на заводській , а на парковій площі. І привід для зібрання інший – свято. Вірніше, відразу декілька. Найголовніше з них – перше вересня. Традиційно в день знань вже багато років підряд заводчани та їх діти одразу після шкільних перших дзвоників збирались на одному з місцевих майданів і чекали на святковий концерт та феєрверк. Так повинно було проходити свято і цього року, та йому зашкодили. Тільки-но на площі зібрались діти і приїхали співаки, як розпочався силовий захват заводу. Керівництво НЗФ перервало захід, але пообіцяло найближчим часом за будь-якої погоди і умов провести його. І почало захищати рідне підприємство, зробивши першовересневе свято однією із запорук перемоги. Другим приводом до загальних веселощів стало не минуле, а теперішнє свято – День підприємця, яке теж не залишило заводчан байдужими, особливо у контексті нещодавних подій. Але найголовніша причина святкування – перемога, яку здобули заводчани першого вересня. Здобули завдяки своїй єдності, любові до рідного заводу і жазі справедливості. Відчуття цієї перемоги, як готовності й надалі добиватись справедливості, було видно в очах заводчан, чутно в їх промовах і витало в повітрі, заряджаючи енергією і добрим настроєм навіть співаків. На мудре рішення суду і відповідних йому дій уряду сподіваються і самі заводчани, для них головне – законність та відчуття спокою і добробуту. А останнього без першого, на їх думку, не буває.
