Українське сучасне мистецтво. Пошуки нових імен тривають

Сьогодні розглядати українське сучасне мистецтво у світовому контексті беруться небагато мистецтвознавців .А тема заслуговує найпильнішої уваги. Тому в Україні обов’язково повинен бути музей сучасного мистецтва. З цією метою і створили Фонд Віктора Пінчука “Сучасне мистецтво в Україні”, який працює вже третій рік. За цей час придбана рідкісна по суті і виконанні унікальна колекція ( більше двохсот робіт), проведено чотири великі виставки: три – в Києві і одна недавно, під час п’ятдесят першої бієнале у Венеції. Зараз представники фонду організували дослідницький тур містами України. На жаль, відзначають голова правління і куратор Фонду сучасного мистецтва в Україні, у Дніпропетровську інтерес до цієї теми на нульовій стадії. Немає тут поки що необхідного середовища для вирощування молодої генерації українських художників. Це не Харків, не Одеса і тим більше не Київ. Генерації немає, а художники є. Їхніми пошуками і заклопотані представники фонду і творці першого в Україні Музею сучасного мистецтва. Відкриття постійної експозиції музею, яке повинно відбутись десь на початку дві тисячі шостого року, обов’язково супроводжуватиметься представленням нових імен. Зараз необхідно допомогти їм набратись сміливості заявити про себе, підтримати їх. Адже наші вітчизняні сучасні художники, як з’ясувалось на бієнале у тій же Венеції, ні енергією, ні актуальністю не поступаються європейським. Специфічне художнє чуття підказує куратору фонду Олександру Соловйову, що треба шукати художників ще не сформованих, а потенційних. Фонд цю думку підтримує.  Відвідуючи різні міста та знаходячи чи не знаходячи тих, хто ввійшов би в “ядро”, куратори ведуть ще й просвІтницьку роботу. Необхідно форсувати пізнання українців у сфері сучасного мистецтва. Повезло знову- таки національній металургійній академії, відомій своїм прагненням до культури. В рамках інтелектуальної вітальні, яку постійно організовує професор Софія Пінчук, сьогодні пройшла зустріч з куратором фонду Олександром Соловйовим. Він розповів студентам та викладачам про найкращі твори їхніх сучасників. Критерій оцінки твору мистецтва один – подобається – не подобається. Судити про одне й те саме можна по-різному. Було б про що. А сучасне мистецтво, як з’ясувалося, тема така широка, що однієї лекції мало. Зате наші обранці- педагоги і студенти металургійної академії – тепер знають, що українське сучасне мистецтво існує і заслуговує на увагу.