На Запорізькому цвинтарі споплюжено могилу видатного українського вченого

Вандали з легкістю орудують на Запорізькому цвинтарі, що у Дніпропетровську. Там переважно поховані люди, які зробили вагомий внесок у розвиток міста, а подекуди й країни. Пам’ятники з дорогого кольорового металу – як раз те, на що полюють осквернителі могил. Місяць тому вони пригледіли бронзовий бюст на одному з пам”ятників, а на днях його зняли. Чию могилу спаплюжили, навіть не замислились. А от родина, друзі, учні видатного вченого та академіка НАН України Миколи Бондаря, який там покоїться, шоковані тим, що сталось, та повною бездіяльністю керівництва цвинтаря. Пам”ятник інженеру-механіку, спеціалісту в галузі мостобудування, академіку АН УССР, заслуженому діячеві науки і техніки УРСР, керівнику кафедри мостів у Дніпропетровському інституті інженерів залізничного транспорту Миколі Бондарю простояв сім років. Аби створити стелу та вилити із бронзи бюст відомого дніпропетровця, знадобився рік. А от зруйнували його вандали за декілька годин. Для родини науковця – це удар. Донька до правоохоронних органів хоч і звернулась, та надії, що спрацюють оперативно, небагато. Їй чітко дають зрозуміти: не ви перші, не ви останні. У більшості своїй вандали розуміють: кара обмине, а безкарність відкриває нові можливості. З чого зроблений пам’ятник, скільки затягнуть барельєф та металеві таблички, – ось що передусім турбує осквернителів могил. Доглядач кладовища розводить руками, мовляв, в нього штат: один копач могил та три сторожа – пенсіонери на шістдесят гектарів цвинтаря. Вночі їм лячно навіть сторожку охороняти, не кажучи вже про могили. Якщо раніше люди були забобонні, то тепер з кладовища виносять не тільки огорожі, а навіть вінки. Лариса Миколаївна сподівається, що бронзовий бюст ще не встигли переплавити, а отже, якщо правоохоронці поквапляться, то можна буде відновити пам”ятник. У іншому разі доведеться починати майже спочатку і вже замість дорогого кольорового металу шукати щось скромніше, аби знову не постраждати від рук вандалів.