Що штовхає дітей до самогубства?

Минулого року в Дніпропетровську вчинили самогубство двоє вихованців навчально-виробничого центру номер два. Ця історія отримала широкий громадський резонанс. А менше, ніж через рік після жахливих подій, спробу суїциду вчинила ще одна учениця закладу. Про це нам стало відомо з достовірних джерел. Інформацію підтвердили й у самому навчально-виробничому центрі. Дніпропетровський навчально-виробничий центр номер два надає професіональну освіту майже семистам вихованцям, третина з яких – діти-сироти та інваліди. Учні мешкають у п”ятиповерховому будинку. Раніше такі називали гуртожитками, сьогодні ж це молодіжний готель. Удень, вихованці здебільшого на заняттях, тим часом їхні кімнати та інші приміщення оглядають дирекція, журналісти та депутат міської ради Олександр Бєляєв. Привід для екскурсії – тривожний. Постраждалу звати Ганна. Сімнадцятого березня вона порізала собі вени. Дівчину вдалось урятувати, і, за словами співробітників центру, вона вже повернулась до навчання. Що саме спонукало ученицю вчинити суїцид, так і залишилось для нас таємницею, адже розшукати її саму не вдалось. Це третій випадок за останні два роки, коли учні навчально-виробничого центру накладають на себе руки. Оскільки велика кількість учнів – колишні вихованці дитячих будинків, спеціалісти вважають, що до самогубства їх штовхає різка зміна оточення і нове самостійне життя. Шістнадцятирічний сирота Костянтин Смирнов погоджується: відтоді, як полишив інтернат, жити стало набагато складніше. Часто діти самі невзмозі розібратись у життєвих пріоритетах. Та проблема у тому, що сиріт фактично нікому скеровувати на правильні дії. Покинута молодь не розуміє, навіщо потрібно отримувати професію, працювати або навіть слідкувати за чистотою, дотримуватись правил особистої гігієни. Директор навчально-виробничого центру номер два Віктор Кривозуб признається: педагоги майже нічим не можуть допомогти своїм проблемним учням. Саме таких людей і бракує у закладах на кшталт Дніпропетровського навчально-технічного центру. Спеціалісти не хочуть працювати на існуючих умовах. Ситуація залишається на місці: фахівці шукають високооплачувану роботу поза державними установами, а тим часом у цій державі продовжують убивати себе розгублені проблемні підлітки.