Сім’ю з трьома неповнолітніми дітьми виселили в коридор

Наступний наш репортаж – про абсолютну невизначеність, в якій опинилась багатодітна сім’я. Уп’ятьох на матраці. У центрі Дніпропетровська ціла родина вже більше трьох тижнів проживає у коридорі гуртожитку. Колишнього заводчанина, його жінку та трьох неповнолітніх дітлахів виселили з однокімнатки, отриманої за шкідливу працю на радіозаводі, нові господарі квартири. Судова тяганина за право проживання у малосімейці тривала багато років. Після отримання довгоочікуваного ордера родина колишнього громадянина Азербайджану скоро дізналась: не одні вони щасливі володарі квартири на Мініна, дев”ять. Диван-малятко, матрац та пара чашок. У куточку гуртожитку, поблизу дверей квартири, де Мамедови прожили не один рік, вони мешкають з чотирнадцятого квітня. Новий господар завітав із судовими виконавцями – виселення відбулось цілком законно: оголосили рішення суду. Далі – сигналізація на двері, а речі і спокійне життя Мамедових – по той бік. Тяганина за проживання у квартирі розпочалась у дві тисячі першому році, одразу після отримання батьком родини ордера на квартиру та прописки. Жінка, що тимчасово проживала у новому житлі Мамедових, попросила деякий час почекати, поки вона вивезе речі. Заводчанин каже: погодився. А ще через пару років дізнався: колишня мешканка вже приватизувала однокімнатку і готує її до продажу. Та, – розповідає Шахлар, – незважаючи на наявні у нього ордер та прописку, діяти було пізно. Процес пішов. З того часу багатодітний батько пооббивав чимало чиновницьких порогів. Писав скарги. На боці постраждалого виступали і колишні володарі заводського гуртожитку, нині торговий центр “Весна”. Очільник підприємства – Ольга Миколаївна – особисто займалась справою Мамедових і підготовкою передачі гуртожитку в комунальну власність. Розповідає: квартиру уродженець Азербайджану отримав за роботу на шкідливому виробництві і цілком законно. Розводить руками: вся справа у корупції. У прокуратурі правду вбачають на іншому боці барикад. Мовляв, на момент видачі ордера гуртожиток уже перебував у комунальній власності, а не у володінні заводу чи його правоприємника. Колишня власниця – хоч і не заводчанка – жила там цілком законно. Та суть справи навіть не в цьому. Виселяти її Мамедову слід було через суд. У Феміди зав”язані очі – відтак правий виявився той, хто перший до неї звернувся. А прописку правоохоронці вважають помилкою. Оперують численними рішеннями судів. Єдине, що може допомогти Мамедовим, – радять у прокуратурі, – подавати апеляції і апелювати трьома неповнолітніми дітьми, що лишились на вулиці. Але за три тижні мешкання у коридорі, – журяться безпритульні, – дітлахами, що навіть не відвідують школу, не зацікавилась жодна соціальна служба.