Поринути в українську старовину допоможуть “Чисті джерела”

Побувати на стародавньому ярмарку запропонували дніпропетровцям учасники фестивалю “Чисті джерела”. Просто неба вони демонстрували традиційні українські ремесла. На невеличкій площі біля Історичного музею розмістились майстри з усієї області. Ліпили горщики, куваи залізо. Цього року фестиваль святкує двадцятиріччя. Дух української старовини тут літав ще з ранку. Запах розпеченого заліза та чудернацький апарат для створення глечиків привернув увагу десятків городян. А розпочалось все 20 років тому. Тоді за сприяння дніпропетровського історичного музею у виставці взяли участь лише п”ять відчайдухів. Та через два десятиліття – це вже справжній фестиваль із сотнею майстрів з усієї області. Організатори запевняють: подібні ярмарки – це, в першу чергу, данина українській традиції та культурі. Олег Волков займається гончарством вже більше 15 років. За цей час руки майстра зробили сотні дивовижних створінь із глини. Розмальовує посуд у трипільскому стилі. Адже саме глиняні витвори слугували трипільцям засобом передачі інформації. Волков запевняє: трипільська культура з”явилась задовго до виникнення єгипетської чи китайської цивілізацій. Продовжують традицію пращурів і місцеві ковалІ. Майстри зазначають: за тисячі років технологія обробки металу майже не змінилась. Головними умовами підкорення заліза є завзяття та бажання. А от підкорити дерево Василь Луганський вирішив декілька років тому. Традиційні українські іграшки – це хобі, – каже майстер. – Їм притаманна рухливість та динаміка. Натхенення шукає у старовинних ескізах та музейних екземплярах. Особливість іграшок – Миколаївський розпис, яким майстер щедро прикрашає свої сторіння. У наступному році, – запевняюють організатори, – кількість учасників збільшиться. Адже щороку подивитись на традиційні українські ремесла приходять тисячі дніпропетровців. Стомившись від усюдисущого гламуру та пафосу, люди намагаються хоча б на мить поринути у сиву давнину.