Чи буде чисто!?

Мешканці будинків одинадцять та тринадцять по вулиці Титова в Дніпропетровську вже не один рік ведуть війну із сміттям, кожного разу закликаючи комунальні служби стати на їхній бік, щоб раз і назавжди побороти цю проблему. Та комунальники допомагати не поспішають. Вони обрали роль спостерігачів, а тим часом купа сміття розростається. Великій купі сміття радіють тільки місцеві бомжі. Для них тут фронт роботи безмежний. Вони й відпочивають у цій купі, і застілля влаштовують. Це було б весело, як би не було так сумно. Особливо сумують мешканці прилеглих будинків, спостерігаючи, як збільшується звалище. Сусідній двірник та працівники магазинів теж роблять свій внесок. Машину, яка б вивозила весь цей непотріб, люди не бачили, як і двірника, який повинен тут прибирати . Вогник надії на те, що сміття вивезуть, запалили у серцях людей депутати однієї з політичних партій під час передвиборчої кампанії. Вибори завершились, про депутатів ні слуху, ні духу. Оптимізму в людей поменшало, а згодом він і взагалі згас. Звертання до рідного жеку номер три, виконкому Красногвардійського району, міськвиконкому були безрезультатними, і люди зрозуміли, що з проблемою вони залишились сам на сам. Запах – це півлиха. Гармонійно доповнюють картину мухи, які тут рояться. Ангеліна Малієнко, старша медсестра дитячого комбінату № 243, який розташований поруч з величезною купою, каже, що відкривати вікна, які виходять на цей бі, вони не можуть: від мух та смороду немає спасіння.  Сміття панує на цій території. Воно вже посягнуло на дитячий садок. На цьому майданчику дітлахів не побачиш, тут владарюють щури, а з антисанітарією за парканом керівництво закладу самотужки боротись невзмозі. Страждаючи від того лиха, яке приносить сміття, люди задають одне тільки питання “коли в їхньому дворі буде чисто?”. Та довгі роки це питання залишається риторичним.