Хто і як шукає зниклих та де їх знаходять

У дві тисячі шостому році в Дніпропетровській області зникло безвісти дві тисячі двадцять дві людини. На щастя, більшість з них, а точніше, більш ніж півтори тисячі, були знайдені. Вони повернулись додому живими і здоровими або дали про себе знати родичам.Люди йдуть з дому з різних причин. Хтось посварився з родичами, хтось хоче змінити своє життя, а заодно помститись близьким. В архівах полковника міліції Лариси Малик, яка очолює розшуковий відділ управління внутрішніх справ Дніпропетровської області, зберігаються найнеймовірніші історії з дивовижними фіналами.  Микола Шкаревський, зразковий працівник і сім’янин, пропав п’ятнадцятого грудня минулого року.  Від будинку, де живе родина зниклого безвісти чоловіка, до зупинки маршрутного таксі на житловому масиві Березинський усього метрів п’ятдесят. Ось тут, на цій зупинці він звичайно сідав на тридцять сьому маршрутку і відправлявся на роботу. Микола Шкаревький працював охоронцем на підприємстві в районі автобазару. Поки ніхто не може сказати, що з ним трапилось вечором п”ятнадцатого грудня. Миколу продовжують шукати співробітники розшукового відділу карного розшуку, дружина і діти розклеюють по місту фотографії, їздять на пошуки в сусідні міста і відвідують Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи. Тут, у базі даних зберігаються дані про невпізнані тіла, що надійшли сюди за кілька останніх років. Незатребувані тіла ховають на Ігренському цвинтарі після десяти днів. Довше зберігати – немає можливості. Типовий морг переповнений.  Ігренський цвинтар для невідомих лякає своїми розмірами. Серед похованих переважають чоловікі. Десь тут поховані і півтори сотні небіжчиків, яких відмовились ховати родичі. Нечасті хресті та пам”ятники на могилах тих, кого родичі розшукали після смерті. І все ж таки не варто втрачати надію. Шукайте і знаходьте своїх близьких живими. Всі, кому що-небудь відомо про долю Миколи Шкаревського, телефонуйте в міліцію чи редакцію новин одинадцятого каналу.