До Дніпропетровська прибув благодатний вогонь

Частинка справжнього православного дива — благодатний вогонь із священного града Ієрусалима — прибув до Дніпропетровська. З Києво-Печерської лаври напередодні Великодня його доставив літаком митрополит Дніпропетровський та Павлоградський Іриней. Перевозили святиню за допомогою спеціального ліхтарика, де полум«я зберігається протягом довгого часу навіть під час сильного вітру та дощу. Великодневі врочистості в цьому році були підсилені прибуттям до України священного вогню з храму Гробу Господнього на святій православній землі. Спочатку святиню доставили до Києва, потім, запалюючи нові і нові свічки, лампадки та ліхтарики, її розвезли регіонами країни. До Дніпропетровська вогонь прибув у суботу ввечері. Сходження священного вогню — це диво, яке не піддається жодному з відомих людству законів. Ієрусалимський патріарх один молиться за зачиненими дверими кувуклії — так грецькою називається печера, де був похований Христос і звідки воскрес. Як стверджує історія, вогонь сходить лише православному патріархові — всі інші спроби отримати благодатну святиню християнами інших конфесій провалювались. За переказами, той рік, коли вогонь не зійде з неба, — стане останнім в історії людства. Кожного року у Велику Суботу до Ієрусалима приїздять тисячі прочан, щоб побачити на власні очі сходження благодатного вогню та доторкнутись до святині. Уже з цього дня з Троїцького кафедрального собору вогонь починають розвозити до інших православних храмів області. Святиня повинна зігрівати людські серця принаймні протягом сорока днів — аж до Вознесіння. А відсьогодні для православних християн розпочався тиждень, який називають Світлою седмицею. Він має стати для вірян часом святкування Великодня. Всі ці дні в храмах будуть відкриті царські врата в знак того, що своєю смертю Ісус Христос відкрив людям дорогу в рай. Крім того, майже безперервно дзвонитимуть церковні дзвони, тому що, за давньою традицією, будь-який бажаючий — від дитини до старця — має можливість забратись на дзвіницю й особисто оголосити округу дзвоном, у такий спосіб поділившись з іншими великодньою радістю.