Чого боїться Укрпошта?

У потилицю Укрпошти дихають приватні компанії, що виконують роботу подекуди швидше і якісніше, ніж державне підприємство . Як не дати суперникам перегнати себе і не втратити останніх клієнтів, розмірковували сьогодні працівники поштового зв”язку. Присутні у залі в один голос говорять про страшну силу, яка потихеньку губить Укрпошту, – конкуренція. Гарантовану доставку за короткий термін бандеролі чи посилки обіцяють приватні компанії, які й переманили частину клієнтів держпідприємства до себе. відмовляються від послуг і пенсіонери, які обслуговуються в банках та отримують пенсії на електронні картки. Тому тримається велике підприємство на невеликому прошарку – мешканцях населених пунктів та сіл. Ці клієнти поки не розбалувані електронними носіями та цілодобовою доставкою. Подібний спад обумовлений декількома причинами, одна з них – зламані поштові скриньки у під”їздах. Парадокс у тому, що в більшості нових будинків вони взагалі відсутні. Це все відбивається на якості доставки і захисті таємниці листування. Та й самим працівникам пошти живеться не солодко – ні гідних умов, ні зарплатні. Керівництво ж заводить свою пісню, мовляв, і вони не у Бога за пазухою живуть. Колега зі столиці, як і всі наступні доповідачі, починає промову з користі й необхідності роботи поштового зв”язку. Та повернути втрачених клієнтів – справа не одного дня. Тому, щоб подовжити своє існування, на деяких відділеннях вдались до комерції. Ані продовольчі, ані продуктові товари не повернуть Укрпошті популярності. Та і за гроші, отримані від продажу поштових марок, листів, доставки бандеролей та посилок, витрат не покриєш. Отож сьогодні для працівників поштового зв”язку програма максимум – наздогнати суперників, а програма мінімум – не розгубити те, що ще мають.