Місцева влада зрікається погорільців?

Ще одне питання, яке сьогодні намагались прояснити у сесійній залі депутати, – це подальша доля людей, чиї квартири внаслідок пожеж стали непридатними для проживання. Таких в обласному центрі стає дедалі більше. Серед них – мешканці будинку номер чотири, чиї квартири в якому пожежа сталась сімнадцятого травня. Зараз люди збирають уцілілі речі. Ночувати в напівзгорілих помешканнях вони не наважуються, побоюючись обвалу. Олена Блашко не може спокійно розповідати про те, що сталось. Як тільки згадає про пожежу – одразу в сльози. Того дня її не було вдома, може, це і на краще, – говорить жінка, – закриті вікна і двері не дали сповна розгулятись вогню. Вигоріла кімната, яка була ближче до епіцентру загоряння. Коли Олена Блашко приїхала до палаючого будинку, стояти на місці і дивитись, як вогонь забирає улюбленні речі, вона не могла. Світлана Дзюгуненко ще й досі в шоковому стані. Коли за стінкою палало, дома був син. Вона наказувала наляканому хлопцеві по телефону тільки одне, щоб негайно виходив з квартири на вулицю. Зараз вони ночують у сусідів. Спальня згоріла дощенту разом з меблями та речами. Анатолій Малютін намагається навести порядок. шістнадцятого травня він щойно закінчив ремонт у батьківській квартирі, а сімнадцятого всі його старання як корова язиком злизала. Кіптява всюди, дивлячись на чорні стіни та стелі, чоловік з сумом говорить, що доведеться починати все заново. Щоправда, ще вірить обіцянкам, які дали того дня представники міської влади. Згадували про допомогу погорільцям і на сесії міськради. Пожежа на Червоному камені не єдина, вогонь залишив без житла мешканців по вулиці Красній, Янтарній та Героїв Сталінграда. На питання депутатів про допомогу та відселення погорільців мер міста сказав, як відрізав. Одним махом перекреслив сподівання на допомогу тих погорільців, хто вже постраждав, і тих, кому ще доведеться звернутись з подібним питанням.