Для кого існує райвиконком або про дніпропетровський парадокс місцевого самоврядування

Доки в Дніпропетровську мріють про Європу, в місті трапляються зовсім не європейські інциденти. Останній приклад- курйоз на вулиці Гладкова. Поблизу одного з будинків звели кав”ярню. Як з”ясувалось, звели незаконно. Мешканці написали скаргу. Бабушкінський райвиконком її розглянув і зафіксував порушення. Минуло півроку. А кав”ярня як стояла, так і стоїть. Більше того, активно упорядковується. Чи може таке бути, що у виконкомі на папері пишуть одне, а своїми діями доводять інше? Сьогодні на вулиці Гладкова, дванадцять – справжній мітинг. Висловити свій протест вийшли всі, хто був удома. Люди протестують проти того, щоб район перетворився на великий генделик. Адже тільки поруч з цим будинком уже стоїть одна кав”ярня. Незабаром з”виться новий клуб любителів попиячити. Під самими вікнами у  пенсіонерів. Ще у квітні, коли почали зводити фундамент кав”ярні, мешканці написали скаргу. Відправили її у Бабушкінський райвиконком. І справа почала просуватись… зі швидкістю черепахи. Щоб добитись правди в Бабушкінському райвиконкомі, потрібні неабиякі нерви і час. Офіційних коментарів з питання, яким займаються п”ять місяців, дати нікому. На місці голова виконкому Калашников, утім зараз він не голова, а міраж: Калашников хоч і в кабінеті, проте офіційно на лікарняному. Спілкуватись з пресою не може. Той, хто безпосередньо займається справою на вулиці Гладкова, дванадцять, теж дуже зайнятий. Трохи пізніше він таки з”являється. Та от перед камерою говорити не хоче. Показує документи: так, кав”ярню звели незаконно, так, акт про це ми склали, так, в управління земельних ресурсів надіслали. Нехай вони й займаються. Питаємо: “А чому доведенням справи до кінця не зайнЯтись у райвиконкомі, це ж ваша територія?” Відповідь: “А законодавство таке: займатись чи не займатись- це на наш розсуд”. В тому й біда, кажуть мешканці. Райвиконком існує, а от для кого – ніяк не зрозуміємо. А що ж самі приватні особи та їхні незаконні дії? Листування мешканців та виконкому їм не заважає. Те, що справа старанно гальмується, замовників цього будівництва влаштовує. Навіть тимчасові працівники у цій палатці почуваються господарями. І від преси, і від самих мешканців тут охороняється занадто багато. Цікаво тільки, з чийого дозволу?