Заробітна плата. Ні кроку вперед!

Чиновники, профспілки та роботодавці взялись сьогодні обговорювати шляхи підвищення заробітної плати. Експериментальною галуззю виділили промисловість. Мовляв, темпи зростання виробництва суттєві, отже, і можливості більші. Конструктивними пропозиціями засідаючі не відзначились. Сором”язливі доводи слухала наша кореспондентка і переконалась: до вирішення проблеми – не один кілометр, а сьогодні ходоки не просунулись ані на крок. Уже в перші хвилини зустріч стала скидатись на один з модних на разі менеджерських тренінгів з боротьби із запереченнями. Зацікавлена сторона – можновладці та профспілки – з півгодини розповідали працівникам та керівникам підприємств (у більшості також найманим управлінцям), яка має бути заробітна плата і на що саме її не вистачає. Мовляв, донесіть месідж до власників і буде вам щастя. Один з основних аргументів – зарплата металургів та гірників у споріднених пострадянських країнах. Російські сталевари отримують по шість – вісім тисяч як на нашу гривню, білоруські відстають від них на одну – дві тисячі. Водночас місцеві промисловці до кінця року ледве дотягнуть середню зарплату по галузі до тисячі восьмисот гривень, в інших галузях – вона без малого сягає тисячі п”ятисот гривень. І цей показник в обласних чиновників викликає майже почуття гордості. З цього приводу в ініціаторів підвищення вперше за всю бесіду вийшла суперечка. Нагадали піклувальники за забезпечене майбутнє народу і наслідки зволікання. Коли до страйку та барикад вдадуться металурги, їх підтримає чимало працівників бюджетної сфери. Втім, підприємці до проробки виявились готовими. Навели залізний аргумент. Підняття зарплат призведе до здорожчання продукції, відтак вона втратить конкурентноспроможність, а вся справа піде нанівець. Присутні замислились. Черговий тренінг не вдався.