На вічну пам’ять – власні кошти

 Мешканці Передової шествують над меморіалом воїнам, загиблим під час Великої Вітчизняної у сквері Шевченка. Минулого року зібрали кошти на дошку із прізвищами загиблих. Нинішнього – намагаються оновити надгробки. Але поки одні розбудовують, інші руйнують. Сквер Шевченка висадили мешканці Передової (тоді слободи Елизавето-Кам’янки) ще у двадцять восьмому році минулого століття. У п’ятдесят третьому тут були перепоховані останки загиблих у Великій Вітчизняній. Останні поховання – дворічної давнини. Відлуння війни – у виявленні все нових її жертв. Прізвища визволенців Дніпропетровська, чиї тіла і досі не знайдені, на три окремі дошки мешканці Передової нанесли минулого року. Зі своєї та найближчих вулиць на добру справу зібрали понад дві тисячі гривень. Нині – завдання складніше. На надгробках стерлись імена загиблих, відновлення потребує меморіал. Людських пожертвувань не вистачає. На владу мешканці махнули рукою. Цього року зорганізувалась обласна рада. На найближчій сесії голосуватимуть програму фінасування реконструкції пам”ятників воїнам Великої Вітчизняної. Обіцяють – чималі гроші, але згодом. Над тим, щоб їх знадобилось більше, працюють інші “активісти” району. Затилля меморіалу прикрашає смітник. На танку часів Великої Вітчизняної (а це один з двох екземплярів такої моделі, що зберігся на пострадянському просторі) вечорами влаштовуються кафешантани. Комунальники і правоохоронці знизують плечима. Чекають інших програм. Краєзнавці непокояться – допоки суд та діло, охороняти, прибирати та розбудовувати буде нічого.