Новомиколаївку позбавляють центрального водопостачання

А от у селищі Новомиколаївці Верхньодніпровського району перебої не з теплом, а з водою. Там закрили дитсадок, школярі сидять без обідів, а хворі на туберкульоз ходять за водою до колодязів загального користування. Централізоване водопостачання – завелика розкіш для мешканців селища, вважають комунальники і нарікають на борги. Дитячий садочок санстанція закрила. Матусі ходять на роботу разом з дітлахами. Школярам поталанило набагато менше. Епідеміологи приїжджали два рази, обмежили роботу їдальні, учнів посадили на сухий пайок та прописали ходити до школи зі своїми пляшками води. На території Новомиколаївки – обласний тубдиспансер. Виписувати півсотні хворих – санстанція не радить. Медичний персонал наповнив водою всі тазики та ванни. Режим закладу порушено – білизна не міняється, кількість прибирань та миття посуду зведена до мінімуму. Питної води, що підвозять, на все не вистачає. Власні запаси хворі поповнюють своїми силами – ходять до загального колодязю. У районній адміністрації – прихильники Бендера: вранці – гроші, ввечері – вода. Розводять руками – у мешканців величезні борги перед водопостачальниками. Домовлятись відсилають місцеву громаду. А в селищі навіть голови нема. Виконуюча обов”язки розповідає: нема про що говорити, вода зрошує поля, бо трубопровід – суцільне решето. А борги – липові. Представники Верхньодніпровського водоканалу приймають борги від населення два рази на тиждень. Черга не стоїть, проте на байдикування контролери не скаржаться. Головний інженер підприємства озвучує юрбі – завинили сто вісімдесят дві тисячі гривень. І змушений зізнатись: їх виплата проблеми не вирішить. Трубопровід дійсно зношений. Вартість заміни – мільйони, а немає й копійок. Під натиском обурених мешканців комунальники обіцяють уже у вихідні почати подачу води по графіку. Але новомиколаївці знають: часи, коли обіцянки виконували за три дні, давно минули.