Двадцять відсотків дніпропетровців готові активно захищати свої права

20 відсотків городян готові до протестів. За даними Інституту імені Горшеніна, люди вийдуть на вулицю, якщо залишаться без тепла. Втім, більшість мешакнців міста до крайніх заходів все ж не готова. А от у випадку необґрунтованого відключення від теплопостачання слід звертатись до прокуратури, – радять експерти. Схоже, постійні відключення від газопостачання українських міст під час опалювалювального сезону стали звичним явищем. І якщо у Дніпропетровську на це відреагували лише грізним коментарем міського голови, то у Донецьку все по-іншому – там просто не пустили газівників на котельні. Хто винен у такій ситації, – відповісти важко, – зазаначають експерти, – адже існує дві сторони проблеми. По-перше, постачальник, який вимагає кошти за надані послуги, по-друге – споживач, який у більшості випадків не отримує якісний продукт. От і маємо багаторічну правову колізію. Існує ще й технічний бік проблеми, – каже Райхель, – як-то неможливість відключення безпосередніх боржників. Тому страждають усі. Судовий позову проти “Нафтогазу” місто наврядчи виграє, – кажуть експерти. Адже тут є і політична складова. У разі банкрутства “Нафтогазу” країна опиниться у катастрофічному становищі. Аби все ж покарати злих газівників, слід звернутись до прокуратури, – радять юристи. Втім, і ця ідея малореалістична, адже зазвичай караючі органи стають на бік постачальника, а не споживача. Ще один спосіб протесту – вулиця. Однак за даними опитування Центру імені Горшеніна, на це згодні лише 20 відсотків респондентів. Більшість – 45 відсотків – готова бунтувати, сидячи на кухні. Соціологи це пояснюють недовірою до влади, як центральної так і місцевої. Виходом із ситуації експерти вважають реформування системи ЖКГ. Проте через постійні політичні чвари українським можновладцям ніколи займатись цим питанням. І це незважаючи на те, що кожного року з державного бюджету на комунальні потреби виділяють мільярди гривень, які зникають у комунальній прірві.