Призов-2009: на одне місце військовослужбовця претендує вісімнадцять юнаків

Зараз, як ніколи, призовники ідуть служити. На Дніпропетровщині, наприклад, на одне місце конкурс – вісімнадцять осіб. Такий ажіотаж, кажуть військові, пояснюється ситуацією в країні. Тоді як важко знайти роботу та забезпечити себе необхідним, в армії і нагодують, і професію дадуть. Ця відправка вважається найурочистішою, бо відкриває призов. Для перших шістдесяти двох осінніх призовників – урочистий мітинг та показові виступи. Хлопці слухають уважно і намагаються пройнятися високою промовою. Майже всі вони потраплять до повітряно-десантних військ. Роман мріяв про ПДВ з дитинства. Впевнений – служити в цих військах престижно. Проблеми в армії, що зараз часто мусуються у ЗМІ, його не лякають. Для мами відправка сина в армію – подія скоріш сумна, ніж радісна. Каже, і йому без них, і їм без нього – буде важко. Батько налаштований інакше. Сина до служби готовував змалку. Хлопці із сільскої місцевості ідуть до армії від безвихідності. Дома роботи не знайти, тому всі плани – після демобілізації. лександру не залишалось вибору. Всі чоловіки в сім”ї служили, він не вийняток. Олександр один з небагатьох хлопців, кого проводжає дівчина. Вона обіцяє чекати та приїжджати. Всі призовники взяли до армії найнеобхідніше. У кожного своє розуміння – що саме стане у пригоді.