Майже триста мешканців Новомосковського району залишилися без сполучення із зовнішнім світом

село Герасимівка віднедавна не заїжджає маршрутка. Чиновники мотивують це поганими погодними умовами. Втім, люди кажуть інше – їхнє маленьке село вже нікому не потрібне. Із 16-го лютого кожен будній день сімнадцятирічного Романа розпочинається із загадки – чи потрапить сьогодні на навчання до ПТУ, що у селі Попаському. 18-ть кілометрів – стільки долає хлопець, аби гризти граніт науки. І раніше ходив пішки, однак тепер такі прогулянки почастішали. У селі немає нічого – в один голос твердять мешканці. Із благ цивілізації лише фельдшерсько-акушерський пункт, магазин та пошта, що розміщується при будівлі старого клубу. Решта важливих закладів є у сусідніх населених пунктах. Та тепер і туди – ні ногою. Тут і машина не проїде, і людина не пройде. Кучугури снігу на сільських дорогах не прибиралися цілісіньку зиму. Мешканці усе розгрібали самотужки – де вручну, а де і місцевого тракториста просили підсобити. Техніку з району у Герасимівці побачили лише 7-го лютого. Голові Новостепанівської сільської ради, до якої відноситься маленьке село, проблема відома. Володимир Коробка мовить: ніхто на герасимівцях хрест не ставив. У відміні маршрутки винні складні погодні умови. А поки питання маршрутного сполучення Герасимівки з Новомосковськом та прилеглими селами на контролі, людям залишається одне – чекати. Що й робить юний Роман в надії встигнути на навчання.