Голова Верховної Ради відвідав Кривий Ріг

Мешканці Кривого Рогу відсвяткували шістдесят другу річницю визволення міста від фашистських загарбників. З цією знаменною датою привітав криворожан Голова Верховної Ради Володимир Литвин. Він разом з ветеранами та представниками міської влади поклав квіти до пам”ятника Перемоги та взяв участь в урочистостях. Ступивши на криворізьку землю, Голова Верховної Ради відразу відвідав Спасо – Преображенський кафедральний собор. Священнослужителям Володимир Литвин подарував ікону Господа Вседержителя, а від віруючих отримав Святе Євангеліє. Помолившись, голова парламенту з кортежем відправився знайомитись зі студентами та викладачами Криворізького технічного університету. Спілкування тривало майже півтори години. Під час яких студенти та освітяни хотіли почути відповіді на болючі питання щодо підвищення стипендії та заробітної плати, якості навчального процесу та перспектив майбутнього працевлаштування. На даний час в Україні працюють дев”яносто навчальних закладів, що мають статус національних. Це, на жаль, саме той випадок, коли кількість не відповідає якості. За останні п”ятнадцять років студентів, що здобули вищу освіту, збільшилось удвоє, але за рахунок небюджетної системи. Володимир Литвин відмітив, що, як ніхто, розуміє проблеми, що склались у цій галузіі після 1991 року, бо він і досі викладає на історичному факультеті Київського національного університету імені Шевченка. “Сьогодні тільки героїчні одиночки займаються наукою,” – відмітив Голова Верховної Ради. Та під час свого виступу конкретних відповідей на питання, що лунали із залу, Литвин так і не дав, але як поважаючий себе чиновник пообіцяв, що держава не залишить освітян у біді й допоможе подолати кризу. Після спілкування з освітянами Володимир Литвин відповів і на питання журналістів. Одне з головних : ” Так коли ж Дніпропетровська область отримає довгоочікуваний один відсоток від продажу металургійного гіганта?” “Для влади це питання честі, щоб гроші поступили до адресата,”- запевнив Литвин. Та от тільки про термін чомусь промовчав. Тим часом ветерани вже чекали на гостя. Володимир Литвин подякував за запрошення і за їхній подвиг та висловив побажання зустрічатись тим же складом ще довгі роки.