Містянам все частіше відмовляють у відвідуванні вбиралень у кафе, барах та ресторанах

Місця, доступні далеко не кожному. Жителям Дніпра все частіше відмовляють у відвідуванні вбиралень у кафе, барах та ресторанах. Мовляв, якщо не замовляєш їжу — справляй потребу деінде. І це при тому, що часто туалети закладів громадського харчування — єдиний вихід з делікатної ситуації. Наша кореспондентка Валерія Бовша провела власний соціальний експеримент й спробувала потрапити до вбиралень ресторанів у різних районах міста. Що з цього вийшло — дивіться у її спеціальному репортажі.

На Лівобережному-3 Олена була у справах, раптом виникла термінова потреба відвідати вбиральню. Перше, що потрапило в очі — кафе. Туди й побігла. Але виявилось: туалет зачинений.

Своїм обуренням Олена поділилась у соцмережах і з нею зв’язалася адміністраторка кафе. Вибачилась і пообіцяла, що подібного ставлення до клієнтів в закладі більше не буде.

Ми вирішили провести соціальний експеримент і завітати до кількох місць громадського харчування. Перевіримо — чи впустять нас до вбиралень?

І перший з обраних нами закладів — те саме кафе на Лівобережному-3, де обіцяли виправитись.

Тож обіцянка виявилась порожньою. Заходимо в кафе ще раз, але вже з камерою та мікрофоном.

Наступне місце, яке ми обрали для експерименту, ресторан на Набережній, який також нещодавно опинився в центрі скандалу. Адміністратор закладу грубо вигнав дівчат, які передумали робити замовлення, а до цього встигли скористатись вбиральнею.

Тож рушаємо в середину і… за іронією долі натрапляємо на цього самого чоловіка. Коли ж працівники ресторану помічають камеру — кидаються закривати ворота.

Ще одне місце, куди ми вирішили завітати — один з найпопулярніших ресторанів швидкоїжі у середмісті Дніпра. Наразі потрапити до вбиральні тут можна лише за наявності чека. Та чи вдасться нам зробити це без нього?

У фастфуді нам одразу ж пропонують варіант розв’язання делікатного питання. Можливо не кращий, але ми і цьому раді після двох невдалих спроб.

Експерти ж пояснюють: питання доступу до туалетів в закладах харчування українським законодавством не регулюється. Все — на совісті власника. Розпорядження про доступ до вбиралень можуть надавати органи місцевого самоврядування, втім вони мають рекомендаційний характер.

Аналогічна ситуація і в Європі. Ми попросили жительку іспанського міста Валенсія провести подібний експеримент. В один із закладів її не пустили — просто на вході висить попередження, що туалетом можуть користуватися лише клієнти бару. У двох інших до вбиралень потрапила.

В закладах були здивовані, адже в Іспанії, на відміну від України, громадські туалети — у кожному супермаркеті. Тож проситися до кафе та барів у тамтешніх жителів потреби немає.

Залишається сподіватися, що власники гастрономічного бізнесу все ж ставитимуться до цього делікатного питання з розумінням. Тим паче є люди, для яких відмова у відвідуванні туалету, дійсно становить небезпеку здоров’ю.