Безбар’єрність. На скільки Дніпро доступний для людей з інвалідністю

Доступність та безбар’єрність, особливо у закладах соціального захисту та лікарнях. Чи працює вона? Допомогти з’ясувати це питання зголосилась пані Юлія, яка вже 18 років прикута до інвалідного візка. Тож як змінилась ситуація за останні роки та чи справді Дніпро може бути без бар’єрів?

У Юлії за планом сьогодні – відвідати управління соціального захисту. Жінці вже саме час замовити новий візок. Дістатися у потрібне місце можна «Соціальним таксі». Скористатися такою послугою можна чотири рази на місяць.

За 10 хвилин Юлія вже на місці. Біля Лівобережного управління соціального захисту.

Так само безперешкодно можна потрапити і всередину приміщення. Адже під час реконструкції будівлі тут врахували насамперед й потреби людей з інвалідністю. Облаштовані пандус, тактильна плитка та вивіска, зручні пороги.

А для людей з порушеннями слуху в соцуправлінні є можливість скористуватися послугою сурдоперекладача онлайн.

Для зв’язку використовують планшет, на якому встановлений спеціальний додаток. За потреби спеціаліст управління його активує – і, власне, відбувається відео-зв’язок з сурдоперекладачем з єдиного контактного центру. Він і виступає посередником між відвідувачем та фахівцем. Ганна вже встигла оцінити переваги такої послуги, бо спілкування зі спеціалістом в рази полегшилося.

Про безперешкодний доступ для людей з інвалідністю – кажуть в медико-санітарному центрі №9. Наприклад, в цій амбулаторії обслуговуються 18 пацієнтів на візках. Тож пандус, широкі коридори та хол, відсутність порогів – тут обов’язкова.

Наша героїня пані Юлія у візку вже 18 років. Тож їй є, з чим порівнювати. Якщо доводилося долати сходи, поріг, вузькі коридори – раніше без сторонньої допомоги такі відвідування були неможливими. Останнім часом, каже, багато чого змінилось в плані доступності та безбар’єрності.

Втім зовсім без сторонньої допомоги жінка обійтися не може, адже Дніпро хоча й крокує у бік безбар’єрності, повна доступність – справа часу.