Артемій Рябчук чекатиме на результати слідства у СІЗО

Країна продовжує обговорювати події навколо стрілянини на Південмаші. Нагадаємо, суд визначив запобіжний захід Артемію Рябчуку. 20-річний нацгвардієць чекатиме на результати слідства у СІЗО, без права на внесення застави. Під час слухання він не озвучив мотиви вбивства, втім сказав, що йому шкода і він визнає свою провину. Усі подробиці резонансної справи — дивіться далі.

Понад сім годин тривало судове засідання, на якому обирали запобіжний захід Артемію Рябчуку. Ще на початку сторона захисту подала клопотання щодо недопуску представників ЗМІ. Через можливість розголошення державних таємниць при розгляді справи.

Після цього суддя надовго пішов у дорадчу кімнату. Й зрештою клопотання про закрите засідання відхилив. Коли ж підозрюваному Артемію Рябчуку надали слово, він не обмовився про мотиви скоєного, але визнав свою провину і сказав, що йому шкода.

Стрілку обрали запобіжний захід тримання під вартою, поки що на два місяці. Зокрема підозрюваний попрохав відправити його в СІЗО, а не на гауптвахту, де зазвичай утримують військових злочинців. Він вважає, що там з нього знущатимуться. Врешті, він сидітиме в СІЗО до 27 березня.

І продовженні теми: в Нацгвардії остаточно підтвердили, що 20-річного Артемія Рябчука і справді цькували. Три тижні тому він мав конфлікт з двома військовими. Намагався розборонити опонентів та доклав про бійку командиру взводу, той проігнорував інцидент. Товариші визнали Артемія “стукачем” і почали над ним знущатись, подробиці не уточнюються.

Тим часом його колеги по службі все це заперечують, а про самого Рябчука відзиваються добре. При проходженні медкомісії, перед тим, як приступити до служби, в Артемія психічних розладів не виявили. Командування твердить, що нарікань на його поведінку не було.

Також президент підписав указ про звільнення Миколи Балана, командувача Нацгвардії України. Генерал подав заяву на відставку за власним бажанням. Зараз же слідчі ДБР шукають свідків трагічної події, зокрема жінку, яка вивезла Рябчука з міста після стрілянини.

Тим часом зараз з’ясовується ще одне важливе питання: хто і як поширив відеокадри стрільби з камер спостереження “Південмашу”. Та звідки з’явилась конфіденційна інформація про загиблих й відео допиту Рябчука.

Залишається відкритим й питання виплати компенсації родині п’ятої жертви — працівниці “Південмашу” Вірі Лебединець. Керівництво заводу навіть не сповістило доньку та матір загиблої про трагедію. Про смерть Віри вони дізнались з новин. Також відомо, що підприємство заборгувало працівниці зарплатню за 8 місяців. Чи отримує родина загиблої компенсацію — поки невідомо. Тим часом сім’ям загиблих нацгвардійців пообіцяли виплати у 1 мільйон 800 тисяч гривень.