Теленекомунікація

Телефонне свавілля у Дніпропетровську: абоненти платять гроші, але послугами зв”язку не користуються. До редакції новин одинадцятого каналу звернулись ветерани, інваліди Великої Вітчизняної війни та праці, що місяцями не мають можливості спілкуватись по телефону. Причина: ушкоджений кабель, який компанія ремонтувати не поспішає. Віра Василівна – учасник війни, має хворе серце, часто потребує медичної допомоги, проте ані швидку, ані дільничного лікаря викликати не може. Позбавлена зв”язку із зовнішнім світом і Валентина Василівна. Подекуди їй цілими днями доводиться сидіти без свіжої їжі та ліків, бо ж попросити допомоги в сусідів немає змоги. Навіть телефон аптеки, що розмістилась у цьому будинку також не працює. Об”єднує усіх страждальників цього будинку належність до однієї також багатостраждальної АТС – п”ятдесят другої. Ушкодженим кабель залишається вже кілька місяців. У абонентський відділ мешканці повідомляють про проблему щочетверга, проте чують одну й ту ж відповідь. Такому варіанту літні люди віри не ймуть. Обурюються: тут роботи – лише два кінці з”єднати та добре від крадіїв заховати. У тому, що працівники служби обслуговування абонентів – люди зайняті, переконалась і наша знімальна група. Переговорити безпосередньо з “кривдником” літніх людей нам не вдалось: мовляв, не вповноважений. Після доволі недовгих митарств нам нарешті погодився надати коментар управлінець вищого рангу. Виконуючий обов”язки начальника центру телекомунікаційних послуг наполягав на версії своїх підлеглих: кабель вирізали крадії, і таких випадків по місту біля двохсот. Шукати ж корені проблеми, за словами керівника, треба не у підконтрольному йому центрі, а у пунктах прийому кольорових металів, куди крадії “скидають” свою здобич. Що ж до конкретного випадку на проспекті Калініна, то про нього виконуючий обов”язки, як виявилось, нічого за три місяці так і не чув. На логічне питання про добросовісність роботи його підлеглих відповів обіцянкою розібратись у два найближчих дні.