За реформами у сільському господарстві – до поляків

Четвертий рік українські аграрії переймають досвід реформ сусідньої держави по наведенню порядку у АПК. На разі, вважають зарубіжні колеги, в Україні намітились зміни на краще. Для помітного ривка, виправдовуються вітчизязні фахівці, не вистачає коштів. Проблеми сектору АПК двох країн обговорювали сьгодні науковці на міжнародній конференції, що відкрилася в Дінпропетровському агроуніверситеті.Сільськогосподарським розвитком України поляки турбуються не випадково. Перше – мають борг перед ЄС. Самі надолужили. Повинні тягнути братню Україну. Окрім того пильнують західні інтереси. Вітчизняні сільгоспугіддя, вважають сусіди, мають потенціал до виробництва біопалива, яке так необхідне Європі. Самі цікавляться імпортом сільгосптоварів. В обмін пропонують експорт, наприклад, – сільськогосподарської техніки. Втім, хто в кого отоварюватиметься, українські колеги прогнозувати напевне не баряться. Умови СОТ дружні відношення до уваги не беруть. Розрахунки за формулою: ціна -якість. Може, статися, що й самі найнеобхідніше купуватимемо. За чотири роки досліджень в Україні галузі АПК, поляки зафіксували хоч і повільний рух, але вперед. Гальмує – держава. Фінансово. Програма розвитку польської агропромисловості на сім найближчих років – дванадцять мільярдів євро з кишені Євросоюзу. У відповідний український восьмирічний план занесені не набагато менші цифри. Але документ існує тільки перший рік, а кошти переважно на папері. Та й призначенням видатків аграрії також не задоволені. Мовляв, не туди дають і не системно. Про результати економічної кризи для українського сектору АПК, – експерти обох сторін воліють мовчати. Принаймні, – заспокоюють,- зарано рахувати збитки. Тим більш, на урядовому рівні проблеми взагалі не бачать.