Тиша також має звуки
І почути їх можна завдяки мові жестів. Це намагаються донести до суспільства ентузіасти, які започаткували спеціальні курси. Молоді хлопці та дівчата мають свої історії, що пов’язані зі світом людей з вадами слуху. Як правило, вони сумні. Тож, аби сумних історій було якнайменше, вирішили навчати усіх охочих – мові жестів. Вона немає звуків, але руйнує будь-які бар’єри.
Настя – слабочуюча. З дитинства зі слуховим апаратом. Він не вирішує проблему, лише дозволяє звукам бути трішки чіткішими. Тому єдиний спосіб зрозуміти, що говорять люди навколо – це читати по губах. Дівчина впевнена, якби мову жестів у суспільстві знали хоча б на базовому рівні – це б значно поліпшило життя людей із вадами слуху. Одного разу в компанії вона знайомиться з Євгеном і вони вирішують розпочати спільний проект. А саме навчати всіх охочих мові жестів. На курсах вивчають все – назви міст, цифри, фрази, що можуть стати у нагоді, та навіть пісні. Проекту вже рік. За цей час хоча б раз на заняттях побували понад шестисот осіб. Михайла привело сюди кохання. Він покохав жінку, яка не чує і не розмовляє. Сильне почуття допомагає, аби вони спілкувалися однією мовою. Віта тут разом із сином. Ще в дитинстві ускладнення від грипу лишили хлопця здатності чути. І таких випадків сьогодні чимало. За статистикою, в Україні кожен десятий має проблеми зі слухом. Тільки зараз суспільство починає руйнувати стереотипи, щодо особливих людей. Так сталось, що ані Віта ані її син мови жестів не знають. Бо не було де навчитися. Тепер щосуботи вони тут. Навчання проходять у міській бібліотеці. Їх можуть відвідувати всі бажаючі абсолютно безкоштовно. Курси – це ще одна можливість зробити крок назустріч людям, які відрізняються і почати з ними спілкуватись.
