19 листопада у світі відзначають День метеоролога

Напередодні наш Владислав Авдієнко вирушив на справжню метеостанцію під Дніпром на околицях Синельникового — аби побачити на власні очі, як роблять прогнози погоди. А ще дізнався відповідь на одне з найбільш важливих питань – чи можна вірити синоптичним передбаченням! Дивимось!

Пані Інна працює на метеорологічній станції “Синельникове” вже 23 роки. Вдень та вночі — щотригодини вона або її колеги знімають низку погодних показників. Тільки для вимірювання температури ґрунту тут аж 3 термометри — усе заради точності.

А щоб перевірити температуру під землею, метеорологиня дістає витяжні термометри. Їх занурюють на глибину від 20 сантиметрів до 3 метрів. У холодну пору року чим глибше — тим тепліше.

Станція “Синельникове” – одна зі 170, які розкидані по всій Україні. Працюють тут 5 метеорологів. Зміна – 12 годин. Раз на день обов’язкова перевірка рівня радіації. Сьогодні прилад показує 15 мікрорентгенів на годину, норма — до 25.

Й нарешті виміри завершено. На станції працюють з обладнанням радянських часів. Втім частину показників — повітряний тиск, швидкість та напрям вітру, вологість та кількість опадів – знімають вже із сучасної метеоапаратури. Дані приладів автоматично потрапляють до працівників станції на монітори.

І усю цю інформацію у закодованому вигляді треба швиденько передати у Київ та до обласного Гідрометцентру. Адже на прогноз погоди чекають у ДСНС, управлінні сільського господарства, органах держвлади та навіть прокуратури.

А власне, щоб скласти прогноз погоди треба опрацювати метеокарти. У Дніпропетровському гідрометцентрі на них наносять усі необхідні параметри й прораховують рух повітряних мас. Для цього використовують не тільки дані з наземних станцій, а навіть із супутників та аерозонду, що підіймається на висоту до 30 кілометрів.

Отож прогнозам погоди вірити можна! Точність тих, що дає Дніпропетровський гідрометцентр — близько 90 %, запевняють у відомстві. Щоправда, передбачити погоду можуть хіба що на 5 днів.

На метеостанції ж дані збирають не тільки, щоб спрогнозувати погоду, а й врожайність. Постійно моніторять стан ґрунтів. Проби беруть поступово заглиблюючись, через кожні 10 сантиметрів.

Чи комфортно рослинам — визначають на клаптику землі, засіяному озимою пшеницею.

До речі у день знімання -16 листопада – пішов перший сніг.