Україна відзначає День Соборності
Цьогоріч об’єднанню УНР та ЗУНР виповнюється 102 роки. Яке значення має ця подія для української історії та що передувало з’єднанню двох республік в одну державу? Історичні факти дізнавалась Софія Куценко. Подробиці — далі
102 роки одній з найважливіших подій в нашій історії! 22 січня відзначають День соборності України. У 1919 році Директорія проголосила злуку УНР та ЗУНР в єдину державу.
Перші кроки на зустріч об’єднанню були з боку Західно-Української Народної Республіки. Ще у листопаді 1918 року її лідери ініціювали переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською. Вже за місяць у Фастові підписали “передвступний” договір про злуку обох республік в одну велику державу. А на початку січня цей договір ратифікувала Українська Національна Рада.
“Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України” – так починався “Універсал соборності”, який у той день зачитали перед двохсоттисячним зібранням. А проголосили злуку символічно у першу річницю затвердження четвертого універсалу про повну незалежність України. Масштабну подію висвітлювали тодішні видання. Про об’єднання УНР та ЗУНР писали й в Катеринославському “Республіканці”. Тільки-но уявіть, примірник цієї газети зберігся і до тепер.
Масштабними гуляннями відзначали об’єднання на Західній Україні. Водночас на Східній вже панував воєнний стан. Зокрема, Катеринославщину зайняли більшовицькі війська. Згодом свій інтерес до українських земель проявили Росія, Польща, Чехословаччина та Румунія.
У період радянського режиму, День Соборності не святкувався і взагалі вважався “контрреволюційним святом”, а всі офіційні згадки про нього ретельно знищувались. Однак, пам’ять про об’єднання УНР та ЗУНР зберігали мешканці Західної України й українська еміграція.
Перше ж офіційне святкування Соборності відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України — місті Хуст, яке на той час було у складі Чехословаччини. Це був великомасштабний захід, який зібрав більш як 30 тисяч людей. Та ось наймасовішу акцію провели у 1990 році на честь сімдесят першої річниці Акту Злуки. Тоді “живий ланцюг” з’єднав Україну від Івано-Франківська й аж до Києва. Мільйони людей взявшись за руки утворили цеп, довжиною майже вісімсот кілометрів.
В сучасній Україні, на державному рівні, вперше відзначили цей день лише у 1999 році після відповідного указу президента Леоніда Кучми. А вже наприкінці двотисячних почали відроджувати традицію створення “живих ланцюгів”. З 2008 року їх щорічно утворюють у Києві на мосту Патона. Трьома роками ж пізніше такі акції пройшли вже у понад двадцяти містах України. А у 2015 на Новому мосту у Дніпрі за руки взялися сотні містян, Лівий та Правий берег вони з’єднали гігантським вишитим рушником.
Та цьогоріч через карантин, масові заходи не організовували. Традиційний “живий ланцюг” на мосту Патона вперше став віртуальним. А от у Дніпрі відбулась акція з поширення Акту Злуки. Тисячу примірників роздавали на 10 локаціях по всьому місту. В інших містах також відбулися святкові заходи. Та здебільшого їх провели “онлайн”. Але це жодним чином не вплинуло на святковий настрій українців. Адже у цей день головне — єдність, нехай навіть і віртуальна.