На Дніпропетровщині 40 родин не знають долю своїх синів, зниклих безвісті на війні

Ми – є! На Дніпропетровщині вкотре нагадали про проблему зниклих безвісти на війні. МатерІ, які роками не можуть дізнатися про долю своїх синів, вийшли з їхніми портретами на мітинг. Жінки благають про створення національного реєстру тих, хто пропав. Поки ж змогли організувати лише свій сайт. Подробиці – далі в сюжеті.

Біля стін облдержадміністрації лунають прізвища тих, хто не повернувся додому з війни і не залишився на ній. Для держави вони ані живі, ані мертві. В сухій статистиці проходять, як зниклі без вісти.

Пані Інна тримає в руках портрет свого сина – Ярослава Думчика. Він служив у 93-й окремій механізованій бригаді. Зник наприкінці серпня 2014 під час виходу з Іловайського котла. Проте вже взимку того ж року дав про себе знати. Зателефонував із полону.

І таких історій безліч. Загалом в Україні 756 родин не знають долю своїх синів, на Дніпропетровщині – їх 40. Майже 3 роки тому в Україні створили міжвідомчу комісію, яка мала б внести у реєстр всіх зниклих безвісти та організувати пошукові роботи. Проте структура фактично не працює, твердять родичі.

Поки чиновники гають час, матері за підтримки Червоного хреста створили свій сайт – “Надіємось”. За перші два тижні роботи до організаторів звернулися 5 сімей.

Посилання зараз на ваших екранах. На сайті можна переглянути усю необхідну для пошуку інформацію.

nadiyemos.com

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com