На міських кладовищах відсутні цивілізовані вбиральні

Не закривається та майже провалюється. Дніпряни скаржаться на жахливий туалет Краснопільського цвинтаря. Люди неодноразово зверталися по допомогу до міської влади, однак марно. Хто відповідальний за вбиральню та яка ситуація із туалетами на інших кладовищах — дивіться далі.

Двічі на рік Микола Васильович разом із дружиною приїздить на цвинтар у Краснопілля. Тут поховані його родичі та син. Саме кладовище більш-менш доглянуте. Найбільший мінус — майже розвалений туалет.

Аби туалет замінили Микола Васильович неодноразово звертався до міськради, утім безрезультатно. З року в рік чоловік отримує лише відписки.

Гнила, залізна кабінка з діркою замість сидіння та підлогою, що провалюється. На дверях немає замка, а поруч сміттєзвалище. Це туалет на Краснопільському кладовищі. У такому стані вбиральня вже майже 5 років.

Однак, проблема з туалетами існує на кожному з місцевих кладовищ. Краснопілля – чи не єдиний цвинтар, де взагалі є вбиральня. Наша знімальна група побувала ще на кількох локаціях. І ніде так і не змогла їх відшукати.

У листах від міськради, які отримував Микола Васильович вказано, що за туалети на кладовищах відповідальні районні адміністрації. Однак, там говорять, що цвинтарі знаходяться на міському балансі. Тож їхнім благоустроєм займається профільний департамент. А от в департаменті посилаються на адміністрацію самих кладовищ. Мовляв, це їхня зона відповідальності.

Утім на жодному з місцевих кладовищ поспілкуватись з адміністрацією нам не вдалося, бо її тут просто немає. Тож коло відповідальних за туалети на цвинтарях замкнулось.