Гортаючи сторінки історії. Дніпропетровськ. Проспект Карла Маркса
Перший пішохідний бульвар упродовж нинішнього проспекту Карла Маркса з’явився сто п’ятдесят років тому. Та живописної алеї, що спускається від історичного музею до вулиці Барикадної і сьогодні стала символом нашого міста, могло й зовсім не бути. Крутий спуск постійно змивало дощами. В негоду добратись до центру міста було неможливо. Влада ж нічого не могла вдіяти, бо на благоустрій не вистачало коштів.Нинішній проспект Карла Маркса за пушкінських часів мав зовсім непривабливий вигляд. Благоустрій проспекту почався лише з приходом на посаду губернатора Андрія Яковича Фабра, людини енергійної та заповзятої. Він чітко знав, як треба побороти цей безлад. Інше питання, де взяти гроші. Але губернатор швидко знайшов вихід. В ті часи Катеринослав був підрядником будівництва обвідного каналу мимо Дніпровських порогів. На об’єкті працювали місцеві арештантські роти. За це їм платили. А так як арештантам гроші на руки не давали, місто створило спеціальний фонд, де ці кошти накопичувались. Зароблене ув’язненим потрібно було віддавати після відбуття строку, але важка робота та хвороби багатьом не залишали шансів насолодитись свободою. І гроші залишались у міській скарбниці. Так накопичили двісті тисяч рублів. Ці кошти Фабр і вирішив витратити на будівництво проспекту. Городяни про це знали, тому майбутній проспект стали називати Арештантським, ця назва зберігалась за ним довго. А в середині дев’ятнадцятого століття тут закипіла робота. Упродовж алеї висадили тополі та бузок, і навесні, коли все розквітало, духмянів увесь проспект. Бульвар ставав улюбленим місцем відпочинку катеринославців. Тут знайомились, закохувались, призначали побачення. А трохи пізніше, десь у тисяча дев”ятсот дванадцятому році, алея здобула славу рятувальниці від деяких хвороб. Газети тих часів рясніли такими повідомленнями. На центральній алеї міста, яка з’єднує нагірну частину з центром, і сьогодні відчувається дух минулих століть. Тож кожен особисто може насолодитись цією історичною місцевістю.
