Жителі вулиці Янгеля, 14 другий рік шукають істини під стінами дніпропетровськї міськради

Знайти винного! Саме з таким гаслом ось уже другий рік живуть жителі вулиці Янгеля, 14. Сквер, в якому вони ще зовсім недавно гуляли – віддали під зведення торговельного комплексу. Самі забудовники запевняють – усе законно. Договір аренди – є, зобов’язання перед комунальними службами – виконуються. Втім, вже більше року – будівництво не розпочинається. Метаморфози по-дніпропетровськи. Два роки тому на цьому місці був зелений сквер – нині високий металевий паркан. Мешканці віри не ймуть – що їх позбавили єдиного зеленого оазису. На чисельні скарги ініціативної групи – міські керманичі призупинили будівництво комплексу. Однак, ніяких конкретних заходів не вживають. Отож, шукати правду жителі вкотре вирішили під стінами міськради. Черговий пікет – єдиний засіб бути почутими. Аби розібратися в ситуації, треба усвідомити, що в будь-якій міській новобудові задіяні як мінімум чотири сторони. По-перше, самі забудовники. По-друге, міське архітектурно-планувальне управління, котре слідкує, щоб проект вписався у генплан Дніпропетровська. По-третє, депутати міськради, котрі надають землю під будівництво. І нарешті, самі мешканці, які претендують на дотримання санітарних норм місця проживання. Однак, дивним чином ті, хто землею розпоряджається – і стали винуватцями штучного конфлікту між мешканцями та підприємцями. Бо ж – усю дозвільну документацію забудовникам видали, гроші за аренду стягують справно, а мешканцям роз’яснити ситуацію та заспокоїти – так і не спромоглись. Отож, обидві сторони конфлікту виявились заручниками бюрократичної системи. Директор фірми-забудовника розповідає – привід конфлікту – знесені дерева. Однак, дозвіл на це дали і депутати, і архітектори, і міськзеленбуд. Фірма перерахувала близько 65 тисяч за ці роботи. І навіть взяла на себе забов’язання з благоустрою прилеглої території. У планах – озеленення та облаштування дитячого майданчика. Та доки будівництво заморозили – розпочати роботи просто немає змоги. Відтак, збитків зазнають як підприємці, так і мешканці. Отож, конфлікт – штучний. Треба лише почути один одного. Самі ж обурені мешканці зізнаються – не у знесених деревах справа, та й не у війні із забудовниками. Порочне коло, у яке потрапили – створила сама система влади. Отож, мораль тут така – доки одні чубляться, інші тихо умивають руки.