Дніпропетровщина відзначила День Перемоги

Такого Дня Перемоги Дніпропетровськ не бачив уже давно. До святкування шістдесят п’ятої річниці у місті готувались два місяці. Урочисті заходи розпочались о четвертій ранку і закінчились вночі.О дев’ятій ранку ветерани разом з представниками міської та обласної влади заклали алею воїнської Слави від вулиці Фурманова, висадивши молоді горобини. Це дерево – символ щастя, краси та любові. Біля кожної горобини встановили символічні зірки. Після закладення алеї учасники святкування пройшли урочистою ходою до Монумента вічної Слави, аби вшанувати пам”ять загиблих хвилиною мовчання. Черга бажаючих покласти квіти до пам’ятника тягнулсь аж до проспекту Карла Маркса. Тут були ветерани, військові, представники влади, правоохоронних органів, різних релігійних конфесій, громадських організацій, підприємств, навчальних закладів та просто дніпропетровці. Близько години тривала церемонія покладання квітів. Вшанувати пам’ять радянських воїнів прийшов і лідер “Громадської сили” Загід Краснов. Активісти організації цього дня продовжили розпочату раніше акцію “Пам’ятаємо і пишаємось”. Усі бажаючі могли отримати атрибут світлого свята Перемоги – георгіївську стрічку – символ шани воїнам, що врятували світ від фашизму. О десятій тридцять на Набережній, навпроти готелю “Дніпропетровськ”, відбулось урочисте спускання Вінка Пам’яті на води річки Дніпро в честь загиблих у наймасштабнішій операції Великої Вітчізняної війни – форсування Дніпра. У битві загинуло більше півтора мільйона воїнів. Дві тисячі чотириста тридцять вісім солдатів отримали звання Герой Радянського Союзу – це майже п’ята частина від їхньої загальної кількості за всю війну. Апогеєм святкування став парад на честь шістдесят п’ятої річниці Перемоги. Участь у ньому взяли колони військ Дніпропетровського та Черкаського гарнізонів, курсантів Юридичної Академії, студентів Військової кафедри Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту та інші. Загалом – понад тисяча осіб. Парад тривав близько півгодини, а кількість бажаючих подивитись на нього збільшувалась щохвилини. Дніпропетровці вишикувались у декілька рядів, аби побачити таке видовище. Крім того, на площі були виставлені тринадцять одиниць техніки. Біля кожної знаходився офіцер, який описував усім бажаючим характеристики.