На Дніпропетровщині успішно діє центр іпотерапії

В усьому світі іпотерапія – тобто лікування за допомогою контакту з кіньми – поширена альтернатива звичайним методикам. Її використовують при захворюваннях опорно-рухового апарату та психологічнихозладах. А ще коні просто захоплюють щирістю та красою, і головне – завжди готові поділитися своїм теплом. Чотирирічний Реггі долає поки що одну із найтяжчих своїх перешкод під кодовою назвою “грибочки”. У парі з наїзницею Ренатою працює уже рік. Молодий кінь вчиться дость швидко, але ще “по-дитячому” вередує. Втім, для юної кандидатки у майстри спорту Реггі – вірна опора та підтримка. Знайомство з кіньми дівчина розпочала 5-ть років тому. Тепер без спілкування з цими красенями своє життя не уявляє. Не обов’язково мати винятково спортивний інтерес до коней. Восьмирічна Оля вчиться їздити верхи за прикладом батьків. Сьогодні вправляється з Дездемоною. На конюшні діти вчаться не лише їздити верхи, а й запрягати коня, доглядати за ним, годувати. Така собі емоційна терапія. Іпотерапією називають метод лікування з допомогою коней. Найбільше його потребують діти, хворі на ДЦП. У кінно-спортивній школі таку терапію не проводять, втім, малечу з вадами здоров’я тут раді бачити завжди. Іпотерапія не є стандартним методом лікування, каже обласний дитячий невролог Юлія Тягло. З усіх країн СНД на державному рівні він фінансується тільки в Росії. У нас же для цього немає необхідних медичних фахівців та закладів. Втім, за спостереженнями медиків, іпотерапія разом з офіційними методами реабілітації – медикаментозним та лікувальною фізкультурою, дає позитивні результати. Отож, батькам доводиться самотужки влаштовувати такі заняття для своїх дітей. А ще на конюшні шукають натхнення та гарного настрою. Ну як його може не покращити мила старенька Кольчуга, якій стукнуло 26-ть, чи кінь у повному розквіті сил – Храбрець, який за будь-якої нагоди намагається показати язика. Тож гривасті – це та пігулка, яка врятує від сірої буденності життя.