В Україні святкують День скловиробника
У наш час уже нікого не здивуєш різноманітними виробами зі скла, адже вони стали невід’ємною, а від того, часом, непомітною, частиною нашого життя. Зокрема, пляшки, склянки, банки, які ми використовуємо у повсякденні. Технології виробництва склотари давно відомі, і сьогодні люди, які забезпечують цей процес, відзначають своє професійне свято. Старт виробництву скла дають у печі. Щодня в ній виплавляється до п’ятиста тонн сировини. Процес закритий, тож, аби заглянути всередину, використовують спеціальні відеокамери. Одна крапля скла – одна пляшка. Спочатку вона потрапляє до чорнової форми, де набуває необхідних обрисів. Далі переходить у чистову – тут відбувається безпосередній процес видування. Наступний етап – вихід на конвеєр. Весь процес триває всього декілька секунд. Основний контроль за якістю продукції – відбувається вже в лабораторії. Два рази за зміну відбирають по 25-ть одиниць. Кожна пляшка чи банка мають свої еталони – саме їх дотримуються контролери. Фінальний контроль – справа рук ось цих працівниць. Робота напружена, тож триває одну годину, потім перезмінка. Відсортовані скловироби уже готові до пакування. Цим займаються роботи – обережно підсувають рядок до рядка та формують так звану палету. Українські склозаводи в основному працюють на вітчизняній сировині. У той же час існують проблеми зі склобоєм. Об’єми його переробки невеликі, хоча могли б становити до 90-та відсотків. Це дозволило б значно зекономити природні матеріали. Як не переробляти, то робити з пляшок щось корисне, вирішив дніпропетровець Денис Штилюк. Вже п”ять років він професійно займається фьюзингом – тобто технікою випікання скла. Від використання пляшок довелося відмовитися, адже вони надто крихкі. Тож тепер у арсеналі майстра – лише професійні матеріали. З них він робить побутові речі, як ось цей таріль. Але окрім них, працює ще й на соціальну тематику. Дует прапору складає “Сучасна історія України”. Скляна книга оформлена шматками чистого золота. Робота зі склом для Дениса хобі. Комерційної вигоди від неї поки що немає, тож його витвори розходяться по друзях та знайомих. Втім, хлопець прагне, аби його неконвеєрні, ексклюзивні вироби теж знаходили свого покупця.
