Кількість українців, що пишуть скарги і заяви, не зменшується

Кількість українців, що пишуть скарги і заяви, не зменшується, втім точних даних з цього приводу немає. Скаржаться переважно щодо побутових питань або через невдоволення діями можновладців. Українці обурюються з будь-якого приводу, та в переважній більшості випадків не знають – як і куди скаржитись. Більшість з тих, хто постійно скаржиться або пише заяви, – пенсіонери. У молоді – своє життя! Кількість скарг – не відображає число приводів невдовольства, бо загальних даних немає. Управління статистики Дніпропетровської області таке не фіксує. Відомо лише, що з року в рік у дніпропетровців одні й ті самі вимоги, в основному – комунального характеру. А дільничні інспектори з початку року розглянули понад 150 тисяч звернень. В ГУМВС області стверджують — жодна заява не залишилась без відповіді. Зобов’язані реагувати міліціонери і на взагалі незвичайні історії, які іноді виходять за межі здорового глузду. Чимало випадків, коли після заяв з’являються скарги, бо люди вважають, що чиновники від них просто відмахуються. І помиляються пересічні громадяни, коли стверджують, що тільки їм відомства відмовляють у допомозі. А перед більш заможними – всі двері відчиняють! Свіжий приклад щодо подання прокуратури Дніпропетровської області на дії хабарниці. Знавці справи стверджують, що треба правильно оформлювати заяву, з мінімальною кількістю емоційного забарвлення. Тримати в напрузі чиновницьку армію — нелегка справа. Чиновник — заґартований роками, його одними емоціями не прошибеш. Тож потрібно правильно скаржитись, щоб досягти певного результату. І не полишати надію. Втім, є ще один, більш популярний сьогодні спосіб — моя хата скраю…все зроблять за мене.