На Дніпропетровщині пересіву підлягає 49% озимини

Цього року фермерам доводиться пересівати чималу частину озимих зернових. Посіви постраждали через суху осінь, а потім не витримали тривалих морозів. Весняна кампанія непроста, бо додаткові витрати фермери несуть через подорожчання солярки та добрив. Тож затягнули паски і взяли нові кредити. В цілому по області пересіву підлягає 49% озимини. По окремих фермерських господарствах цей показник коливається в рамках десяти відсотків. Рахувати можливі збитки аграрії почали восени- коли побачили – посуха шкодить їхньому врожаю. У цьому криничанському господарстві – дві з половиною тисячі гектарів землі. Під озиминою – тисяча сто. Пересіватимуть половину. У той же час зайвих грошей на пересів – попри розміри господарства – немає. На поточні весняно-польові роботи взяли кредит – півтора мільйона гривень. Ще стільки ж – позика на трактор і відсотки за придбаний торік культиватор. Розраховуватись з банками скоріше за все будуть від виручки із суміжної сфери – тваринництва. Про те, щоб збагатитись на цьогорічному врожаї, фермери не мріють. Умови посівної ярових культур також залишають бажати кращого – знову ж таки через брак дощів. Тож врожай завжди прибуткових соняшника та кукурудзи наврядчи буде таким виграшним, що покриє витрати. Це світлогірське господарство менше попереднього у рази. Двісті п’ятдесят гектарів. На ньому трудиться одна родина. Економити треба на усьому – розповідає фермер. Але не виходить. Цьогоріч, аби виростити гектар зернових – треба вкласти не менше трьох тисяч гривень. Традиційно до посівної на десять відсотків здорожчала солярка, зросли в ціні добрива. До речі, хімічне підживлення – на п’ятдесят тисяч гривень – довелося брати у виробників у кредит. І ще в банку – вп’ятеро більше – на поточні витрати. Аби скоротити витрати – з озиминою вирішили ризикнути. Ту, що погано зійшла, але не загинула – не пересівати, а підживити. Якщо ж не допоможе – пересіватимуть кукурудзою. Добрива не пропадуть і на кредити від продажу вистачить. Отже, цьогорічна посівна досить помітно вдарила по кишенях фермерів. Аби не лишитися у збитку – доведеться ще чимало попрацювати. Ті, кому у неврожайний рік вдасться виростити більше за інших, мають шанс заробити під осінь – на конкурентних цінах на дефіцитне зерно.