В світі відзначають Міжнародний день інвалідів

Двадцять років тому Генеральна Асамблея ООН оголосила третє грудня – Міжнародним днем інвалідів. Це зробили, аби нагадати про рівність прав усіх людей та місце інвалідів у житті суспільства. Українці ж з обмеженими фізичними можливостями роками не виходять з домівок та кожного дня долають труднощі, про які в розвинутих країнах й не здогадуються. Майже рік Оксана мешкає сама. Вона інвалід дитинства першої групи, діагноз ДЦП. Така хвороба не завадила дівчині відмінно закінчити загальну школу та факультет іноземних мов, також з червоним дипломом. Спробувала працювати перекладачем на одному з підприємств, але її зарплата була в рази заниженою. Каже: така ситуація звичайна для інвалідів. По квартирі пересувається лише на руках. На кухні Оксана майже не буває. Високі меблі залишились ще від батьків. На те, щоб забратись на ліжко, у Оксани йде двадцять хвилин, щоб одягнутись – сорок. Життя дівчини починає рухатись швидше, лише коли навідуються знайомі чи медсестри з Червоного хреста. У Олександри Левченко інша історія. Все життя вона вела активний спосіб життя, займалась спортом та працювала. Здоров’я почало підводити лише п’ять років тому. Дався взнаки гормональний збій. Зараз жінка важить майже двісті кілограмів. Останні два роки з квартири не виходить. Її будні – це постійний прийом ліків. Жінка каже: найкращий друг для неї – улюблений кіт, який розуміє господарку краще за інших. Олександра не любить ночі, останнім часом спить лише по дві години. Мріє про стаціонарне лікування та державну допомогу, хоча б у вигляді компенсації вартості ліків. Адже отримує лише пенсію у дев’ятсом п’ятдесят гривень. Та є ще одне бажання. Оксана ж часто згадує випускний вечір у школі як найяскравіший день у своєму житті. Та мріє про другу половинку.

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com