Знімальна група 11 каналу побувала на Дні народження Львова

Останнім часом увага багатьох засобів масової інформації була прикута до подій у Львові. За всім цим майже непоміченим залишився ювілей одного з найстаріших і найгарніших міст України. Йому виповнилося сімсот п’ятдесят п’ять років. Наша знімальна група потрапила до Львова не на свята, а у звичайний день. Львів можна читати, як книгу, – вважає Жанна Храмова. Вулицю за вулицею, рік за роком. Письменниця присвятила безліч віршІв рідному місту. Їх друкують місцеві видання. Авторка може читати твори й просто на вулиці. Як зараз – під час нашої випадкової зустрічі. Перша зустріч може задати настрій всій подорожі. Так і сталося. Площа біля опери – місце невимушеного спілкування як городян, так і туристів. Театр з часу свого зведення – майже сто років тому – залишається гордістю львів’ян. Це одна з найгарніших і найвищих споруд в історичному центрі міста, до того ж побудоване прямо на руслі річки Полтва. Тому городяни жартома кажуть, що прогулюються рікою. Павло каже, що туристів з-за кордону у Львові завжди багато, а з інших міст України чомусь рідко приїжджають. Тут намагаються створити комфортні умови для гостей, але й про своїх жителів не забувають. До речі, у кожному районі цілий рік є гаряча вода. Для багатьох міст України – це справжня розкіш. Навіть якщо не згадувати, що це місто лева, гривасті тварини самі за себе кажуть. Вони затаїлися у барельєфах, на емблемах та у нішах кафе. Це – обереги й прикраси Львова, кожен зі своїм обличчям – разом вони створюють неповторне обличчя міста, в якому поєдналися різні культури та стилі. Які події залишати у своїй історії, які забувати – вирішує місто. Час від часу змінюються назви вулиць і проспектів, реконструюються будівлі, все зайве розсипається, як стара штукатурка. Але за всім цим – прості речі, які зберігаються і сто, і триста років поспіль.