У Дніпропетровській області не вистачає препаратів для лікування дітей із трансплантованими органами

20891

У Дніпропетровській області не вистачає препаратів для лікування дітей із трансплантованими органами. Крім того, аби зробити необхідні аналізи, пацієнтам доводиться шукати лабораторії в інших містах України. Із такими проблемами зіткнулася 13-річна Анастасія Козюліна. Дівчині пересадили нирку в білоруській лікарні. Коли ж дитина повернулася на Батьківщину – не змогла отримати необхідні для життя ліки. В обласному управлінні охорони здоров’я запевнили, що ситуацію виправлять. В одній з дитячих лікарень Мінська 7 травня цього року Анастасія Козюліна отримала нову нирку. До того часу дитина півтора року перебувала на гемодіалізі у лікарні “Охматдит”. Каже: через два місяці після операції почувається добре. Зараз кожен день Анастасії розписаний погодинно. 9 разів на добу вона має приймати ліки, без яких нирка не приживеться. У білоруській лікарні дівчинці прописали найкращі на сьогодні препарати. Там їх видавали у повному обсязі, коли ж Настя повернулася до Дніпропетровська – виникли проблеми. Таку ситуацію підтвердив головний трансплантолог області Максим Кутовий. Препарат “Програф” в нашому регіоні отримують лише 10 пацієнтів. На Настю його просто не розрахували. Разом з тим – залишається проблема із проведенням аналізів, які визначають рівень необхідного препарату у крові. Для цього потрібний спеціальний апарат. Він є тільки в обласній лікарні імені Мечникова, однак необхідні реактиви – відсутні. Тож аби зробити важливий аналіз хоча б раз на місяць – треба звертатися до лабораторій інших міст. Це добряче б”є по кишені. Відсутність реактивів лікарі пояснюють затримкою з проведенням тендеру. Обіцяють – скоро медикаменти з’являться. Настя Козюліна – одна з 4-х дітей в області, що живуть із пересадженою ниркою. Однак і досі дитина не отримала лікаря, який би спостерігав за її станом здоров’я у Дніпропетровську. В обласному центрі просто немає дитячих нефрологів, які б вели дітей після операції з трансплантації. У сім’ї Козюліних хвороба Насті – не єдина біда. Старший брат Дмитро з 2001-го року живе із трансплантованою ниркою. Стан хлопця погіршується, тож родина шукає кошти на ще одну операцію. Настя добре малює і планує продавати свої картини, аби назбирати бодай частину коштів.