Бомбосховища Дніпра. Чи є де сховатись у разі військової загрози?
Скупчення російських військ біля українських кордонів знову загострило проблему захисту населення. Іншими словами, у випадку загрози – де рятуватися? Це питання стоїть на порядку денному з 14-го року. Чи щось змінилося за цей час? Новини 11 каналу взялися перевірити деякі захисні споруди та бомбосховища у Дніпрі.
З кінця березня Росія розпочала перекидати військову техніку до українського кордону і в анексований Крим. Серед озброєння: винищувачі, бойові вертольоти, безпілотники та інша техніка. також країна агресор стягнула понад 100 тисячне військо — це найбільша кількість найманців біля наших кордонів, в порівнянні із 2014 роком.
У випадку, якщо населенню загрожуватиме військова небезпека, із ситуаційного центру пролунає вже відома всім громадянам сирена. В ідеальному варіанті, люди мають бігти у підземні бункери, аби там пересидіти у випадку нападу ворогів.
До однієї з таких захисних споруд нас ведуть мешканці проспекту Металургів. Проблеми із доступом до приміщення розпочинаються одразу.
Шлях доводиться розчищати від павутиння. Ніякого ремонту тут не проводилось з моменту зведення будинку.
Трохи далі бачимо каністри, де мали б бути запаси води. Втім водопровід не працює, а ємності вже давно проіржавіли. Вентиляція також непридатна.
Один з запасних виходів з підвалу завалений камінням. Місцеві переконані – ця захисна споруда зовсім непридатна.
А це вже бомбосховище Дніпровського політехнічного університету.
Після перших дверей, тамбур і ще одні, додаткові броньовані. Далі приймальня із планом сховища та правилами поводження у ньому. Тут же термометр та засіб зв’язку.
Каністри із запасами води в наявності. Вбиральня також функціонує. Існує і пункт керування вентиляцією.
Це бомбосховище Політехніки може вмістити до 150 осіб. За словами інженера штабу цивільного захисту — тут все обладнано чітко за стандартами. Ремонт, звісно б, не завадив, оскільки побудовано все у 60-х роках. Але сховище може витримати навіть ядерний вибух.
Перевірка захисних споруд – завдання управління ДСНС. Цьогоріч рятувальники обстежили 60 укриттів на підприємствах. Визнали готовими до експлуатації лише половину.
По всій області приватних підприємств, що мають укриття, близько двохсот. Заводів та будівель державного значення понад шістсот.
Захисні споруди, які знаходяться у комунальній власності – це зона відповідальності мерії. Переглянути, де у Дніпрі можна сховатися у випадку надзвичайного стану, можна на сайті територіальної оборони.