“Незалежні 30, Дніпропетровщина”. Шкільна освіта

Ми продовжуємо цикл сюжетів “Незалежні 30, Дніпропетровщина”. Цього разу героями проєкту стали педагоги – ровесники нашої країни. Перспективні, креативні та сучасні вчителі відверто розповіли про недоліки шкільної освіти та шляхи подолання негараздів, які помітні у цій сфері. Дивіться.

Аби розповісти про шкільну освіту в України, ми зустрілися з трьома молодими вчителями, майже ровесниками нашої незалежності. Їм є з чим порівнювати. Адже не так вже й давно вони самі сиділи за партами. А зараз застосовують принципово інші методи викладання до своїх учнів.

Це один з перспективних педагогів сучасності — Андрій Олійник. Він учителює у школі, де сам колись навчався. У 2020 взяв участь в премії Global Teacher Prize Ukraine та здобув перемогу. Тоді до чоловіка надходило безліч пропозицій влаштуватись до кращих приватних гімназій країни. Втім, пан Андрій залишився у рідному місті та вже як місяць він – директор місцевої школи.

Прагнення виховувати майбутнє країни та бути професіоналом своєї справи й привели пана Андрія до вчителювання. Визнає – система освіти в нашій країні далеко неідеальна.

Андрій визнає — він нешаблонний педагог. Каже, роль вчителя стала зовсім іншою. Він має бути наставником, ментором, другом для своїх учнів. Зараз викладачі мають більше свободи обирати методи роботи, їм доступні багато інструментів для організації уроку.

Так описує свої відчуття перед інтерв’ю наша друга героїня – Анастасія Невольських, викладачка англійської мови. Працює у школі 5 років. Каже, шлях адаптації молодим та амбітним вчителям 100% нелегкий.

За свою кар’єру Анастасія багато чого вислухала від педагогів старої формації. Втім навіть вони дедалі частіше змінюються. Те, що було нормою раніше, на щастя вже рідкість. Пригадує одну із найнеприємніших ситуацій за своє учнівство.

Зараз же Анастасія сама стала вчителькою і категорично засуджує таке ставлення до учнів.

Змінам освіти сприяє і держава, вважає Анастасія. В країні вже 5 років впроваджують нову українську школу. Вона передбачає докорінно інші методи навчання та відносини вчителя й учня.

Відчуває переваги реформи й наймолодша героїня нашого сюжету. Анастасія Парамєєва прийшла працювати у школу у 19 років, на останньому курсі університету.

Адаптуватись у дорослому колективі дівчині було неважко. Більш дорослі колеги ішли на контакт та всіляко допомагали. Ділиться — на початку хвилювалась, що в школі пануватиме суворий й тоталітарний настрій. Та виявилось — марно. І це помітно у дрібницях.

Для Насті – звична справа навчати дітей за допомогою Лего та іграшок, практично досліджувати шкільні предмети й запросто провести урок на свіжому повітрі. Щоб бути на хвилі зі своїми учнями, молода вчителька записує з дітьми відео для соцмереж й оригінально проводить фізкульт хвилинки.