23 лютого викликало чергову патріотичну хвилю у Дніпрі

“Ні” – відзначанню свята країни-агресора! 23 лютого викликало чергову патріотичну хвилю у Дніпрі. Перехожі вдягли одяг з українською символікою, а у соцмережах поширювались світлини з жовто-блакитним прапором та закликом навіть не згадувати про ганебну для нашої країни дату.
Олена Городецька – далі.

Головний редактор інформаційних програм 11 телеканалу Борис Васильєв за радянських часів понад десять років служив у військах протиповітряної оборони. Розповідає, минуле має багато приємних спогадів, але у нинішній ситуації 23 лютого для нього – вже не свято.

Фахівці нагадують: свято 23 лютого було створене на фейку. Бо то був день поразки Червоної Армії під Нарвою. І зараз це лише свято армії, з якою Україна воює майже 8 років.

Сьогодні в Україні – зовсім інші настрої.
Підхопили дух патріотичної хвилі студенти, долучившись до флешмобу у соцмережах “спів державного гімну” та оголосили допомогу військовим. Склали список предметів першої необхідності й розпочали збір.

А цей живий жовто-блакитний прапор – фрагмент нової роботи режисера анімаційного кіно дніпровця Микити Лиськова. Він виклав його у соцмережі 23 лютого. Його попередній фільм “Кохання” став відомим на весь світ, отримавши українську нагороду “Золота дзиґа” та близько десятка міжнародних трофеїв. Зараз митець замислився над самоідентифікацією українців і почав працювати над новою стрічкою.

А це вірш Олесі Тарасенко. Її чоловік боронить Україну на Сході. Хвилювання за його життя і долю держави надихнули жінку на поезію. Олеся  – фахівчиня у роботі з персоналом, пересічна громадянка. Розповідає, що ніколи раніше не писала вірші.

Такі прості, на перший погляд, патріотичні вчинки згуртовують націю та зміцнюють загальний дух.