Хрисос народився! Славімо його!

Сьогодні всі православні та греко-католики відзначають одне з найзнаменніших та найвеличніших свят, яким власне і започатковується церковний рік, – Різдво Христове. Святкування почалося вчора, в останній, найсуворіший день Різдвяного посту – Святвечір, який зазвичай буває двічі на рік – напередодні Різдва та Водохрещів. Про релігійні традиції цієї святкової доби – в наступному репортажі.Вчора православнi i греко-католики в Українi вiдзначали рiздвяний святвечiр. Того дня вiруючi стримувались вiд прийняття їжi до появи на небi першої зiрки, яка символiзує ту, що зiйшла над стародавнім Вiфлеємом у момент народження Iсуса Христа. Різдвяний піст – останній багатоденний піст року. Починається він двадцять восьмого листопада і триває сорок днів, тому й зветься в Церковному уставі Чотиридесятницею, як і піст Великий. Утримання від їжі досить суворе, особливо в дні святкування Нового року. Та найскладніше у віруючих уже позаду, адже з п”ятничного ранку Божественною літургією розпочався святвечір напередодні Різдва. За переказами, побачивши цю зірку, схiднi мудрецi прийшли вклонитись немовлятi Христу й принесли йому багатi дари. У Святий вечiр напередоднi Рiздва, згiдно з традицiєю, українцi сiдають за святковий, щедрий, але пiсний стiл. На ньому обов’язково повиннi бути дванадцять страв – на честь дванадцяти апостолiв. Традиційні страви – борщ, вареники, риба, овочі та обов”язково святкова або голодна кутя. З давніх-давен у наших пращурів процес її приготування був справжнім ритуалом, її основні складові – це пшениця, вода, мед та горіхи. Після вечері, яка тривала кілька годин, кутю та деякі інші страви не прибирали зі столу, а залишали для духів, що потім мали сідати за Святу вечерю. Шостого сiчня з ранку до пiзньої ночi в храмах здiйснювались урочистi служби. Ввечерi починалось головне рiздвяне богослужiння, яке триває близько п’яти годин. Уранцi сьомого сiчня розпочалася Божественна лiтургiя, пiсля якої вiруючi вже можуть розговiтись молоком, сиром та м’ясом.