Сумна статистика травматизму

Cумну статистику виробничого травматизму сьогодні аналізували в Дніпропетровській обласній державній адміністрації. Минулого року лише на вугільному виробництві загинуло сім чоловік. А потерпілих, яким пощастило залишитись у живих, у дев”яносто разів більше. Присутні на великому засіданні мимоволі задумались, а чи є в Україні таке поняття, як “безпека праці”? Щоб забезпечити безпеку праці на одному з найнебезпечніших виробництв Дніпропетровщини – вугільному, – у минулому році держава виділила тридцять вісім мільйонів гривень. Гірничі інспектори кажуть, ця сума повністю задовольнила потреби. Однак і після цього травматизм на шахтах не зменшився. Як і раніше, шахтарі спускаються під землю, не знаючи, чи повернуться наверх. Виконувати всі необхідні вимоги закону про охорону праці керівникам підприємств невигідно: дуже багато витрат. Тому на шахтах і досі часті випадки, коли на явні порушення закривають очі, доки не прийде інспектор. А ось приклади вже з іншої сфери, здавалось би, абсолютно безпечної: заклади освіти. Минулого року в них травмувалось більше двохсот дітей. І знов-таки причина одна: формальний характер інструктажів та сподівання на те, що лихо не скоїться. Відносно ж списку підприємств, де порушуються правила безпеки харчової продукції, то у період пташиного грипу його лідерами, безперечно, є птахофабрики. Одну четверту перевіреного курячого м”яса інспектори забракували. Що стосується яєць, то санітарним вимогам не відповідали вісімдесят відсотків з тих, що попали на перевірку. Є порушники і серед підприємств комунальної сфери. Протягом останніх трьох років при виконанні газонебезпечних робіт у каналізаційних колодязях загинуло троє (це дані по області). Для того щоб зобов”язати підприємства виконувати вимоги безпекипраці, їх керівників і запросили на сьогоднішнє засідання. Та чи буде з цих суворих розмов толк, покаже вже статистика поточного року.